Володимир

Осипчук-Скоровода

 

РОЗДУМИ

 
 

    Парадоксальні думки

  • Чим далі вглиб - тим більше України!
  • Усі Слова були колись Богами, Маленькими, - Великими  збулись!
  • Ми доросли до Божої Любові, бо церква любить мертвих – не живих!
  • О, як себе нелегко віднайти, в Божественній любові засіяти!
  • Ми найбагатші в світі жебраки.
  • Люблю того - кого я не люблю!
  • Шевченко - космонавт душі людської.
  • Се канув Родень і назвався – Канів!
  • У кожного із нас своя Гора, свої Гаразди дивні, найдревніші!
  • Я пробираюсь в катастрофах віку, в гірких руїнах власних попелищ!
  • ВсеДерево росте у Вівтарі!
  • Врятує Світ Небесна Правда Руху!
  • Як любо-любо у ПриРоді стало!

 

 
 
"Українська літературна газета", 29 березня 2019 року (стор. 1, стор. 2)

ГОГОЛЬ - БЄЛІНСЬКОМУ

До 210-річчя з дня народження Миколи Гоголя

Буде доцільним навести повністю першого невідправленого Листа Гоголя до Бєлінського у відповідь на «знаменитий» лист Бєлінського. На щастя, цей невідправлений за адресою лист врятував свого часу Пантелеймон Куліш. Зрозуміло, що великий Гоголь, будучи милосердним, не відіслав цього Листа смертельно хворому Віссаріону, що невдовзі помер, а відіслав інший, поміркований лист, відомий широкому загалу.
Отже, у виданні ([116] ст.490) «Переписка Гоголя» у двох томах, М., 1988, наводиться два листи Віссаріона Бєлінського та три Миколи Гоголя, оскільки Гоголь двічі відповідав на один і той же лист, і, повторюсь, широкому науковому загалові відомий тільки відісланий лист 1847 року. А в первісній редакції Микола Гоголь зачіпає дуже багато вічних питань, які і сьогодні є актуальними.
На досліджуваний момент Гоголь був володарем дум російської інтелігенції, вже вийшли «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831), «Арабески» (1835), «Мертві душі» (1842), чотири томи творів Гоголя (1843) та «Вибрані місця із листування з друзями» (1847), відбулися вистави «Ревізора» у Петербурзі (1836) та Москві (1839). Готувався до друку II том «Мертвих душ», де мали розкритися таємниці І тому, зокрема образу бізнесмена Чичикова, якого в приватних листах Гоголь відверто називає «скотиною». Головний образ ІІ тому - грек, бізнесмен Костанжло. Слід розуміти, що Микола Гоголь був надзвичайно віруючою людиною, християнином надособливим, якщо хочете, першохристиянином.

ВОЛОДИМИР ОСИПЧУК

 

З чого почати мою відповідь на ваш лист? Почну його з ваших же слів: «Опам’ятайтесь, ви стоїте на краю прірви!» Як далеко ви збилися з прямого шляху, в якому вивернутому вигляді стали перед вами речі! В якому грубому, невігласному розумінні прийняли ви мою книжку! Як ви її витлумачили! О, хай внесуть святі сили мир у вашу стражденну вимучену душу! Для чого вам було перемінювати один раз вибрану мирну дорогу? Що могло бути кращим, як показувати читачам дива у творах наших письменників, вивищувати їхні душі і сили до розуміння всього прекрасного, насолоджуватись трепетом пробудженого в них співчуття - і таким чудесним чином діяти на їхні душі? Ця дорога привела б вас до замирення із життям, вона б мала вами благословляти все у природі. Щодо політичних подій, само собою заспокоїлося б суспільство, якби примирення було в дусі тих, хто має вплив на суспільство. А тепер уста ваші дихають жовчністю і ненавистю. Для чого вам з вашою гарячою душею впадати в цей вир політичний, в ці темні події сучасності, серед якої і тверда обережна багатогранність губиться? Як же з вашим одностороннім, запальним, мов порох, розумом, що спалахує раніше, ніж ви встигли дізнатися, що є істина, як вам не розгубитися? Ви згорите, як свічка, і інших спалите. О, як серце моє ниє в цю хвилину за вас! А що, коли і я винний, коли і мої твори прислужилися для вашого блукання? Але ж ні, як не розгляну попередні твори мої, бачу, що вони не могли спокусити вас. Як не дивитися на них, в них нема брехні деяких сучасних витворів.
В якій дивній омані ви опинилися! Ваш світлий розум затуманився. В якому перекрученому вигляді ви прийняли суть моїх творів. В них же є моя відповідь. Коли я писав їх, я благоговів перед всім, перед чим людина має благоговіти. Насмішки і нелюбов чулися у мене не над владою, не над корінними законами нашої держави, а над спотвореннями, над неправильними витлумаченнями, над дурним прикладанням їх, над струпом, який накопився, над не властивим йому життям. Ніде не було у мене насмішки над тим, що складає основу руського характеру і його великі сили. Насмішка була над дрібнотою, невластивою його характеру.
Моя помилка в тому, що я мало виявив руської людини, я не розгорнув його, не оголив до тих великих джерел, що зберігаються в його душі. Але це нелегка справа. Хоча більше вашого спостерігав за руською людиною,
хоча мені міг допомагати деякий дар ясновидіння, але я не був засліплений собою, очі в мене були ясні. Я бачив, що я ще незрілий для того, щоб боротися з подіями вище тих, які були до цього в моїх творах, із характерами найсильнішими. Все могло здатися перебільшеним та напруженим. Так і трапилось з цією моєю книгою, на яку ви так напали. Ви поглянули на неї розгаряченими очима, і все вам уявилося у ній в іншому стані. Ви її не впізнали. Не стану захищати свою книгу. Як відповідати на яке-небудь із ваших звинувачень, коли вони всі мимо? Я сам на неї напав і нападаю. Вона була видана в поспішній гарячковості, не властивій моєму характеру, обережному й поміркованому. Але дія була чесною. Нікому не було бажання підлеститись чи покадити. Я хотів нею тільки зупинити кілька гарячих голів, готових закрутитися і загубитися в цьому вирі і безладі, в якому раптом опинилися всі речі світу. Мені випали деякі зайвості, але, кажу вам, я цього навіть не помітив. Корисливих же цілей я й раніше не мав, коли мене ще трохи хвилювали спокуси світу, а тим більше нині, коли пора подумати про смерть. Не було в мене ніякого корисливого власного умислу. Нічого я не збирався ним випрошувати. Це не в моїй натурі. Є розкоші в бідності. Згадали хоча б, що у мене немає навіть власного кутка, і я дбаю тільки про те, як би ще полегшити мою невелику похідну валізу, щоб легше було розлучатися зі світом. Вам варто було утриматися таврувати мене тими образливими підозрами, якими б я не мав би духу заплямувати останнього негідника. Це вам потрібно було б згадати. Ви вибачаєте себе гнівним становищем духу. Але як же в гнівному стані духу ви наважуєтесь говорити про такі важливі речі, і не бачите, що вас засліплює гнівний розум і забирає весь спокій...
Як мені захищатися проти ваших нападів, коли напади невпопад? Вам здалися неправдою слова мої государеві, що нагадують про святість його звання і його високих обов’язків. Ви називаєте їх лестощами. Ні, кожному із нас варто нагадувати, що звання його святе, і тим більше государеві. Хай згадає, який суворий звіт чекає на нього. Але коли в кожного з нас святе призначення то тим більше призначення того, кому дістався важкий і страшний обов’язок турбуватися про мільйони людей. Навіщо нагадувати про святість призначення? Так, ми маємо навіть одне одному нагадувати про святість наших обов’язків та звань. Без цього людина погрузне в матеріальних почуттях. Ви говорите, до речі, що нібито я проспівав хвалебну пісню нашому урядові. Я ніде не співав. Я тільки сказав, що уряд складається із нас таки. Ми дослужуємося і складаємо уряд. Коли ж уряд - це величезна зграя злочинців, чи ви думаєте, цього ніхто не знає із руських? Розглянемо пильно, звідки це? Чи не від того ця складність і жахливе накопичення прав, чи не від того, що ми всі хто в ліс, а хто по дрова? Один дивиться на Англію, другий на Пруссію, третій на Францію. Той виїжджає за одними законами, інший - за другими. Один соває государеві такий проект, другий знову інший. Що не людина, то різні проекти і різні думки, що не місто - то різні думки і проекти... Як же не утворитися посеред такого розладу злодіям і найрізноманітнішим шахраям і несправедливостям, коли кожен бачить, як скрізь завелися перепони, коли кожен думає про себе самого і про те, якби запастися теплішою квартиркою?.. Ви кажете, що спасіння Росії в європейській цивілізації. Але яке це безмежне і безкрає слово. Хоч би ви визначили, що слід розуміти під ім’ям європейської цивілізації, яке бездумно повторюють усі. Тут і фаланстер’єн, і червоний, і всякий, і всі одне одного готові з’їсти, і всі носять такі руйнівні, такі знищувальні начала, що вже навіть здригається в Європі всяка мисляча голова і мимоволі запитує, а де наша цивілізація? І стала європейська цивілізація примарою, яку точно ніхто поки що не бачив, і, коли намагались її вхопити руками, вона розсипається. І прогрес, він теж був, поки про нього не думали, коли ж стали ловити його, він і розсипався.
Звідки вам здалося, що я проспівав теж пісню нашому мерзенному, як ви висловлюєтесь, духовенству? Невже слово моє, що проповідник східної церкви повинен життям і ділами проповідувати. І звідки у вас такий дух ненависті? Я дуже багато знав дурних попів і можу вам розповісти багато веселих анекдотів, може, навіть більше, ніж ви. Але я зустрічав і таких, святості життя і подвигам яких я дивувався і бачив, що вони - творіння нашої східної церкви, а не західної. Отже, я зовсім не думав співати пісню духовенству, що осоромило нашу церкву, але духовенству, що підняло нашу церкву.
Як все це дивно! Яке дивне моє становище, що я повинен захищатися проти тих нападок, які всі спрямовані не проти мене і не проти моєї книги! Ви кажете, що ви прочитали начебто сто разів мою книгу, тоді коли ваші ж слова кажуть, що ви її не читали ні разу. Гнів отуманив ваші очі і нічого не дав побачити в справжньому світлі. Бродять де-не-де цятки правди посеред великої купи софізмів і необдуманих юначих захоплень. Але яке невігластво виблискує на кожній сторінці. Ви відокремлюєте церкву від Христа і християнства, ту саму церкву, тих самих... пастирів, які мученицькою своєю смертю закарбували істину всякого слова Христового, які тисячами гинули під ножами та мечами вбивць, молячись за них, і нарешті утомили самих катів, так що переможці впали до ніг переможених, і весь світ висповідав це слово. І цих самих пастирів, цих мучеників-єпископів, що винесли на плечах святиню церкви, ви хочете відділити від Христа, називаючи їх несправедливими тлумачами Христа? Хто ж, по-вашому, ближче і краще може розтлумачити тепер Христа? Невже нинішні комуністи і соціалісти, що пояснюють, нібито Христос велів віднімати майно і грабувати тих, що нажили собі достаток? Опам’ятайтесь! Вольтера називаєте тим, хто зробив послугу християнству, і кажете, що це відомо всякому учневі гімназії. Та я, коли був ще в гімназії, я і тоді не захоплювався Вольтером. У мене і тоді було достатньо розуму, щоби бачити у Вольтерові ловкого гостродума, але далеко не глибокого чоловіка. Вольтером не могли захоплюватися повні і зрілі уми, ним захоплювалась молодь, яка недовчилась. Вольтер, незважаючи на всі блискучі замашки, залишився тим же французом. Про нього можна сказати те, що Пушкін говорить взагалі про француза:


Француз - дитя:
Він жартома

Зруйнує трон,
Складе закон;
Він швидкоок,
Пустий небог,
Здивує вмить,
І насмішить.


(цей вірш «Чотири нації» 1827 року за примітками упорядника належить не Пушкіну, а Полежаеву, переклад з російської мій - В.О.)
Христос ніде нікому не говорить, що потрібно накопичувати, а ще, навпаки, і настійливо нам велить поступатися: тому, хто знімає з тебе одяг, віддай останню сорочку, з тим, хто хоче, щоб ти пройшов з ним одне поприще, пройди два. Не можна, отримавши легку журнальну освіту, судити про такі речі. Для цього необхідно вивчити історію церкви. Потрібно спочатку прочитати із роздумами всю історію людства в джерелах, а не в нинішніх легких брошурках, написаних бог знає ким. Ці поверхові енциклопедичні відомості розкидають розум, а не зосереджують його.
Що мені мовити вам на різке зауваження, нібито російський мужик не схильний до релігії і що, говорячи про бога, він чеше у себе другою рукою нижче спини, зауваження, яке ви з такою самовпевненістю проголошуєте, нібито весь вік мали справу з російським мужиком? Що ж тут говорити, коли красномовно кажуть тисячі церков і монастирів, що вкрили руську землю. Вони будуються не дарами багатих, але бідними внесками незабезпечених, ти самим народом, про який ви говорите, що він з неповагою ставиться до бога, і який ділиться останньою копійкою з бідним і богом, терпить гірку нужду, про яку знає кожен із нас? Щоби мати можливість принести сердешне подаяния богові? Ні, Віссаріоне Григоровичу, не можна міркувати про руський народ тому, хто прожив вік у Петербурзі, займаючись легкими журнальними статейками і романами тих французьких романістів, які такі упереджені, що не хочуть бачити, як із Євангелія виходить істина, і не помічають того, як потворно й гидко влаштовано у них життя. Тепер дозвольте ж мені сказати, що я маю більше перед вами право говорити про руський народ. В крайньому випадку, всі мої твори, за одностайним переконанням, показують знання природи руської, виказують чоловіка, який був із народом спостережливим, отож вже має дар входити в його життя, про що говорено було багато, що підтвердили ви в своїй критиці. А що ви наведете на доказ вашого знання людської природи і руського народу, що ви витворили такого, в чому видно це знання? Предмет цей великий, і про це б я би міг вам написати книги. Ви б посоромились самі того грубого змісту, який ви надали моїм порадам поміщикові. Як ці поради не обрізані цензурою, але в них нема протесту супроти грамотності, хіба тільки протест проти опоганення народу руського грамотою, замість того, що грамота нам дається для устремління до вищого світла людини. Зауваження ваші про поміщика взагалі відгукуються часами Фонвізіна. З того часу багато що змінилося в Росії, і тепер виявилося багато іншого. Що для селян вигідніше правління одного поміщика, вже достатньо освіченого, який виховувався в університеті і який отже багато що має відчувати, чи бути під управлінням багатьох чиновників, менш освічених, користолюбних, які турбуються про те, щоб нажитися? Та й багато є таких речей, про які варто кожному з нас подумати завчасно, перш ніж із жаром невитриманого лицаря та юнака міркувати про звільнення, щоб це звільнення не було гірше рабства. Взагалі-то у нас якось більше турбуються про переміну назв та імен. Чи не соромно вам в зменшувальних іменах наших, які даємо ми, іноді й товаришам, бачити приниження людства та прикмету варварства? Ось до яких хлоп’яцьких висновків доводить неправильний погляд на головний предмет.
Ще мене здивувала ця відважна самовпевненість, з якою ви мовите: «Я знаю суспільство наше і дух його», і ручаєтесь в цьому. Як можна ручатися за цього хамелеона, який щохвилини змінюється? Якими даними ви можете запевнити, що знаєте суспільство? Де ваші засоби до цього? Показали ви де-небудь в творах своїх, що ви глибокий знавець душі людини? Чи пройшли ви досвід життя? Живучи майже без дотику з людьми та вищим світом, проводячи мирне життя журнального співробітника, в щоденних заняттях фейлетонними статтями, як вам мати розуміння про це величезне страховище, що раптовими з’явами ловить нас у ту пастку, в яку потрапляють усі молоді письменники, що дбають про весь світ і людство, тоді як багато турбот і навколо себе. Потрібно, перш за все, їх виконати, тоді суспільство саме по собі піде добре. А якщо знехтуємо обов’язками щодо своїх близьких і поженемося за суспільством, то втратимо одне й друге таки точно. Я зустрічав останнім часом багато прекрасних людей, які цілком збилися. Вони думають, що перетвореннями та реформами, звертанням на такий чи інший лад можна виправити світ; інші думають, що засобами якоїсь особливої, досить посередньої літератури, яку ви називаєте белетристикою, можна вплинути на виховання суспільства. Але благополуччя суспільства не приведуть в кращий стан ні заворушення ні гарячі голови. Бродіння всередині не виправити ніякими конституціями. Суспільство твориться саме по собі, суспільство складається із одиниць. Необхідно, щоб кожна одиниця виконала обов’язок свій. Слід нагадати людині, що вона зовсім не матеріальна худоба, але високий громадянин високого небесного громадянства. Доки хоч як-небудь не буде жити життям небесного громадянина, до того часу не прийде до ладу і земне громадянство. Ви кажете, що Росія довго і даремно молилась? Ні, Росія молилася не даремно. Коли вона молилася, вона рятувалася. Вона молилася в 1612 і врятувалася від поляків, вона молилася в 1812, і врятувалася від французів. Чи це ви називаєте молитвою, коли одна із сотні молиться, а всі інші гуляють, скручуючи шию, з ранку до вечора на всяких видовищах, віддаючи в заставу своє останнє майно, щоб насолодитися всіма комфортами, якими наділила нас ця безтолкова європейська цивілізація? Ні, залишимо подібні сумнівні положення і подивимося на себе чесно. Будемо намагатися не зарити в землю талант свій. Будемо здійснювати по совісті своє ремесло. Тоді все буде добре, і стан суспільства поправиться сам по собі. В цьому багато значить государ. Йому дана посада, яка важлива і вища всіх.
З государя у нас усі беруть приклад. Варто йому не коверкаючи нічого правити добре - і все піде само собою. Звідки знати, може, прийде йому думка жити в інший час від справ скромно, в затишку, далі від двору, що розбещує, від усього цього накопичення. І все обернеться само собою просто. Божевільне життя захочуть кинути? Володарі роз’їдуться по маєтках, почнуть займатися ділом. Чиновники побачать, що не потрібно жити в багатстві, перестануть красти. А честолюбець, побачивши, що важливі місця не нагороджуються ні грошима, ні багатою платнею, залишить службу. Залиште цей світ знахабнілих, який завмер, для якого ні ви, ні я не народжені. Дозвольте мені нагадати попередні ваші роботи та твори. Дозвольте мені також нагадати вам попередню вашу дорогу. Літератор існує для іншого. Він має служити мистецтву, що дає душам світу вищу істину, яка вносить примирення, а не ворожість, любов до людини, а не озлоблення й ненависть. Візьміться знову за свою справу, яку ви покинули з легковажністю юнака. Почніть знову навчання. Візьміться за тих поетів та мудреців, які виховували душу. Ви самі усвідомили, що журнальні заняття вивітрюють душу, і помічаєте, нарешті, порожнечу в собі. Це й не може бути інакше. Згадайте, що ви вчились як-небудь, не закінчили навіть університетського курсу. Подаруйте собі читання великих творів, а не сучасних брошур, написаних розгарячілим розумом, споганюючим з прямого погляду.
Я точно не наважуюсь говорити про такі речі, про які дано право говорити одному тому, хто отримав його в силу веледосвідченого життя. Не моя справа говорити про бога. Мені слід говорити не про бога, а про те, що навколо нас, що має виражати письменник, але так, щоб кожному самому захотілось би заговорити про бога. Хоча моя книга не наповнена тією обдуманістю, яку ви підозрюєте, навпаки, вона надрукована поспіхом, в ній навіть були листи, написані під час самого друкування, хоча в ній є дійсно багато неясного і так, ймовірно, можливо прийняти, але до такого ступеня сплутатися, як сплуталися ви, прийняти все в такому дивному змісті! Тільки гнівом, що потьмарив розум та отуманив голову, можна пояснити такий ваш хибний погляд.
Слова мої про грамотність ви сприйняли в буквальному розумінні. Слова ці були сказані поміщикові, у якого селяни хлібороби. Мені навіть було смішно, коли ви із цих слів зрозуміли, що я озброювався проти грамотності.Точно так ніби в цьому тепер питання, коли це питання розв’язане вже давно нашими батьками. Батьки й діди наші, навіть безграмотні, вирішили, що грамотність потрібна. Не в цьому справа. Думка, яка проходить через всю мою книгу, є та, як просвітити передовсім грамотних, а не безграмотних, як просвітити передусім тих, хто має близкі зіткнення з народом, а не сам народ, всіх цих дрібних чиновників і влади, які всі грамотні і які, між тим, багато роблять зловживань. Повірте, що для цих панів потрібніше видавати ті книги, які ви гадаєте корисні для народу. Народ менш зіпсований, ніж усе це грамотне населення. Але видати книги для цих панів, які б відкрили їм тайну, як бути з народом та з підлеглими, які їм доручені, не в тому широкому розумінні, в якому повторюється слово: не кради, дотримуйся правди чи: пам’ятай, що твої підлеглі люди такі ж, як і ти, і тому подібне, але які могли б йому відкрити, як саме не красти і щоб точно дотримувалася правда».


Довідка: Куліш, т. 2, с.108-113 (з пропусками); Акад., XIII. с.435. Чернетка відповіді Бєлінському на його лист від 3 (15) липня 1847 року. Складається із кількох начерків, кожен із яких нумерується окремо. Оригінал був склеєний П.А. Кулішем із розірваних дрібних шматків. Не всі шматки збереглися. Пробіли в тексті реконструйовані П.А. Кулішем, а при підготовці Акад. - Г.М. Фридлендером.

ПЕРЕКЛАВ І ПІДГОТУВАВ ДО ДРУКУ ВОЛОДИМИР ОСИПЧУК

************************************************

Наостанок - ще одна передмова від 24-25 квітня 2019 року до листа Гоголя.

Буде доцільним ще раз прокоментувати Листа Гоголя до Белінського у відповідь на “знаменитий” ложний лист Белінського, якого поширювала радянська влада.
Прихований і справжній Лист Миколи Гоголя виявляє надтаємничу вдачу Великого Українця, є його внеском у Незалежну Україну…. По суті - це сучасний лист до Володимира Путіна. Він, до речі, пояснює і причину смерті Гоголя у 43 роки. Причиною ж є ІІ том «Мертвих душ». ІІ том знайшовся і на сьогодні опублікований. Його головний герой є грек, бізнесмен, Костанжгло…
 Микола Гоголь, якого турбувала «Руська душа», логічно у до цього у Московії прийшов - з цього ж і зажурився. І не захотів далі жити. Коли нині Петро Порошенко каже – ми йдемо своїм шляхом, - то це неправда. Ми йдемо московським шляхом, тому Вибори 2019 виграв не українець, ми поміняли мільярдера на мільйонера. Смерть Гоголя є повчальним прикладом для українських письменників – куди не треба йти - Геть від московського шляху – треба знайти Українську Дорогу. Сутніть України на сьогодні втрачена і Горню Проповідь ніхто не розуміє: «Блаженні чисті серцем бо вони бачитимуть бога». Гоголь – боговидець, є богобраним Українцем.
Як Тарас Шевченко і Леся Українка, як Григорій Сковорода, як Автор СЛОВА, Боянів Ходина…

Сон Цар-Сонця

Збирач усіх Земель, Живий Всевишній,
Зібрав зі мною міріади душ.
Хто ж чичиков, хто зарізяка мислі,
А хто насправді Веселенний Муж!?
Попив води із сіллю вранці. Лишній
На цьому світі?  Шуканий кінець?
Цвітуть надворі надбіляві Вишні
І я іду до Божа навпростець.
Чи Правпростець? Навколо мене Коло,
НадКоливо пульсує кожну мить!
Се Праве Серце диха сивочоло,
Колокосай жадає жити й жить!
Се Цілу Ніч бродив по Арсеналу,
По знайденому серцем Кловськім лану!
07.53-08.00  25.04.19.
Ірпінь. Полтавська, 64/9

Володимир Осипчук-Скоровода, академік УМА оригінальних ідей

 

"ВСЕСВІТ", №5-6, 2018р.

Володимир Осипчук-Сковорода,
м. Київ


Українська Космогонія. Сварга-Сварух!

Спочатку було Слово «Рігведи». Голгора!
«Pramatma»

 

Чи все гаразд із нашою свідомістю після загибелі Руси? Де Птиця Гаразду? Нема Всевишнього у СЛОВІ! Але є 24 рази ВсеСлава, - це на порядки глибше:ВсеСлав-князь людям судяше, князям городи врядує, а сам в Ніч Вовком рискає. Із Києва дорискує до Кургалів ТмуТороКаня (Білий і Чорний, Кам’яна Могила і Кам’яні Могили – між ними 200 км!-В.О.). )-Великому Хорсові, Вовком Путь перерискує. Тому (Всеславу) в Полотську подзвонишать заутреннюю рано у Святия Софії в КолоКоли ( до Шести Богів!), а він (Всеслав!) в Києві дзвін слишав!? А ще й Віща душа во другому тілі, не в часі, то з біди страждає. Тому, Віщий Бояне, і Правий приспівку Смислений рече:"Ні хитроуму, ні ВсеГаРазді Горішньому, ні Птицю Горазду Суда Даж-Божа не минути!  О, стогнати Руській Землі, спом'янувши Перво-Правую Годину і ПервоПравих князів!”                    

Наведемо  Колядку про Сотворення-Звершення Світу, де працює Синя Сварга:

1.Ой як ще не було ні Землі ні Неба А що тільки було та Синєє Море

А посеред Моря Зелений Явір На Явороньку три Синії Птахи.

Дажбоже!

Три Синії Птахи та Радоньку радять

Та Радоньку радять як Світ засновати

Тай пірнули Птахи в Світові Глибини

Тай винесли птахи Жовтий Красен-Камінь

Стало з того каменю та Яснеє Сонце

Тай пірнули Птахи в Світові Глибини

Тай винесли Птахи Злоту Павутинку

Стала з Павутинки Ясна Твердь Небесна

Ще пірнули Птахи у Світа Глибини

Тай винесли Птахи Синій Срібен-Камінь

Став з того Каменю Блідесенький Місяць

Ще пірнули Птахи у Світа Глибини

Тай винесли Птахи Золотий Пісочок

Стали із Пісочку Дрібнії Звіздочки

Ще пірнули Птахи у Світа Глибини

Тай винесли Птахи та Темного Мулу

Стала з того Мулу Чорная Землиця

Тай зросли на Землі Жито і Пшениця

Жито і Пшениця і всяка Пашниця[2]

Впізнаймо Зелений Явір - це Земля Трояня. Древлянія. Три Птахи – це великий жіночий Триглав: Карна, Горинь і Жаля -  Горішня Богородиця, Уранішня,  ТриСвітла, а не Вечірня – Пресвята! Час Цілої, Зціленої Правди!

Автор СЛОВА здійснює Яву Сина Сонця-Солонця-Сур’ї, ведичного асура Карни:від  Нього Тьмою вся своя Воя прикриті!  Також у Смерті і Воскресінні Двостанової Руси від Русалок і Русалів працює Ява  його дружини Жалі –Божині Руси:«Жаля сутня, єму знаменіє заступила..» -І далі «А Ігорева храброго полку не кресити?! За ним кликну: Карна і Жаля, поскочіть по РусьКій землі, се маголюдей змикаючи в Пламянім Розі (Сварозі).  Жони РусьКия всплакашась, аркучи: "Уже нам своїх милих лад ні мислею змислити, ні думою здумати, ні очима соглядати, а Злота" і  ні мало Того потрепати».

Ось яке Трисуття працює! Давній міт про Свароже Синє Море! Небесний  Синій Степ!

«На печатці Святослава як символ Неба фігурує Куля. Сьогоднішні українські геральдисти назвали цю кулю «великою крапкою» і, не розуміючи її змісту, як зайву, викинули з малюнка  (Любов БЕЗКОРОВАЙНА, (Київ)).»

Синє Море є синьою Сваргою за ВКЗЗ (Велесова Книга Заповіді Землі),  яка й попала на прапор, який час усвідомлювати Звершенням Світу на Сварожому Колі! Пливе Дніпро до моря Синього – (Микола Сом) -пісня карбує давній міт про Свароже Синє Море - Чорне та Азовське Моря! «У синьому небі я висіяв ліс» - Микола Вінграновський.

дСрібна монета часів Ярослава Володимировича (1019‒1054)

На монеті Ярослава середній елемент Герба посилюється основним символом Неба-Колом! Але що це за Коло? Свароже! Чи Горошина від Котигороха? Душа людська!  Вічний Двигун Скороводи!

«Як понесе з України У синєє  море Кров ворожу... отойді я

І лани і гори — Все покину, і полину

До самого Бога, Молитися... а до того Я не знаю Бога» - Тарас Шевченко. 

 Це Спрацював символ Православної віри:Чекаємо воскресіння мертвих! Пращури стають предками, оскільки Свароже коло починається заново! Завжди Під знаком Скороводи (Водолія)! Мертві Пращури ожили в «Рігведі», СЛОВІ, «Бояновому Гомоні» та ВКЗЗ – ці Праві тексти від Світловидія рятують Цілу Правду!

Є Лодія Спасіння-Свій Ковчег Ора-Арія - Золоте Руно-Пектораль-Ожереліє Скороводи від сузір’я Діди!

Їден же Ізяслав,син Васильков подзвонив своїми гострими мечами об шоломи Литовськія, притрепав Славу Діду Сво єму Всеславу. А сам, під чурвленими щитами на Кровавій Траві, притрепан литовськими мечі. І схотів юнак Крова Татнього і зрік: "Дружину твою, княже, Птиць крили приоділи, а Звірина Кров полизашав". Не бисть тут брата Брячислава, ні другого-ВсеВолода. Один же ізронив Земо-Жемчужну Душу із храбра тіла через Злате ОжереЛіє.

 

 

ГІМНИ РІГВЕДИ «Рігведа» — найбільш древня і значна з Вед, цінне джерело для вивчення давньоіндійської історії та міфології. Гімни з Рігведи.  

Гімни до ранньої зорі .  Коментар Скороводи.

Ушас тепер стала Матір'ю Славою. Дзвенить Дажбожими ушами! Індра являє Перехід-Перевіз на Сварожому Колі від сузір'я Брами-Ворота до Тура-Тельця-Корови. Перехід здійснює Індра, який пізнав Смерть і Воскресіння! Через блискавку, яка розверзає небо і Являє Ушас - Ріку Лету! Звідси Летич Триглава 23! У таку мить Ворота-Врітра-Брама гинуть бо прийшла нова Доба. Звідси можемо вичислити час переходу. За ВКЗЗ Права Доба триває 1800 років. Отож,Телець-Тур-Бик+Овен+Риби=1800х3=5400 років назад! Хто тепер не пускає до Раю Водолія? Апостол Петро - П'ятеро Днів Питаре Дія, які бережуть Кам'яні Могили під Маріуполем! Про Шостий День-Пришестя рече д.7ж: «Та ж аби був би  Біг Воза вузлового, БогоВоза со Волима сумирними, валкуючи по сута ступах Степу Синього»… Воли карбують підкорення Трипілля-Турипілля - для цього народжується ОсеДень-Боос-Бус-Старий Йосип! У Силенному Му жу, зібрана сила всього попереднього розвитку Сварожого Кола у 21600 років. Отже, ВКЗЗ рятує ведичну традицію! Повіз Трипільських-Турипільських Богів вже запряжений волами. Бики-Бугаї втратили потенцію-вони підкорені на Тропі Трояня. А далі СЛОВО на 100% стикується з ВКЗЗ і вже Кий-Перевізник, «Старий Владимер», запрягає у Повіз Китів-Риб! Добу Русаліїв. ДвоСтанову Русь, від Русалок і Русалів-Ярусалиму,прямуючи в ІндоКиїв, Силенного Чоловіка ІндоЄвропи!

Далі йдуть Доби Овена та Риб-Русалій! Віз зберігається в Зороастризмі, який переходить від Четвертого Дня до П’ятого. Віз має українське ім’я Хура, звідки й Ахурамазда. Отож, простежимо як в «Рігведі» працює Віз нашого Кия-Пере візника! То ж як Риб-Китів запрягти в Повіз? Тобто Русалок Русі та Русалів Єрусалиму!? Візантія – Віз Антів! Атлантида суть Антлантида! Ріка Уша і сьогодні протікає через Коростень…

Гімн до ранньої зорі

З порожнім глечиком Росія залізла в нашу пектораль - копия1.«В повіз великий богині щасливої впряжені коні (від сузір'я Брами за Пектораллю-В.О.). Всі несмертельні боги посідали в той повіз. Славна з’явилась богиня, живуча в повітрі» - Коні суть здобуток у Переможеній Добі Брами від Четвертого Дня–звідси:4 колеса Повозу+Коні=4.5 дні! Коли в Індії, світовому жіночому Початку, богів перевозить Зоря, в нас це робить Кий–Перевізник–Чоловік Землі-Зорі! Працює пророцтво Ю.Андруховича:«Серед невизнаних і визнаних повинен бути хоч один, що стане речником і вісником і Перевізником Годин!».Скажімо тепер при переході від Риб-Русалій до Водолія-Скороводи здобутком будуть Нащади Живого Духу. Пуруша! Білояр! Небесний Ощадбанк. Гроші-Гороші! Це знаково виражають Два Юнаки у Пекторалі. Відповідно «З порожнім глечиком  Росія Залізла в нашу Пектораль. Приходить Карна як месія Й рятує Кравенців мораль». Відбувається новий поділ Духу на Стару і Нову Заповідь. На Малу і Велику Софію, на Тридесяте цартво (30 срібних Рибі чи 10 Локонів-Дреди на голові воскреслого Скита-юнака-Утілення Всевишнього! Десяте) та на Цілу Добу Скороводи! До цього сучасного Сварожого Повозу парадоксально додає двох Дідів, які сидять в осередді Пекторалі, не Польська свідомість Адама Міцкієвича з поеми «Дзяди»- се Ладо й Купайло, а є ще третій, прихований, Білояр чи Індійський Пуруша. Сузір’я Діди суть Триглав: XX БілоЯр, Лад, Купайло, тепер сузір'я Рака-діє:20.07-09.08. Про це пророчить Тарас у «Юродивому»:«Коли ми діждемося Вашінгтона З новим і праведним законом? А діждемось-таки ко лись»…А ми просо сіяли, сіяли, Ой дід-ладо, сіяли, сіяли.-цю пісню наш народ береже від Початку Світу у 7526 років за СЛОВОМ та Руським Літописом! Ганьба Петру Першому - знищувачу Ведичного Календаря!((див. Воля Перуна, с.435 і 455).

2. «У сні всі лежали; ти ж сповістила, що час нам повстати, що час нам повстати, життям утішатись, час нам приносити жертви і дба ти про власний достаток. Темрява скрізь панувала; Зоря ж освітила край неба і до живих завітала» - знову ж за ВКЗЗ – це здійснює Чоловік, Він, Заребог! То ж далі - «Час жити! Мати богів! Ясне Око Землі! Вістовнице поданків! Зоре прекрасна! Вмерли ті люди, що бачили сяйво предвічної зорі». – Це ж Денні Зорі Первородні! - Їх врятувала Леся Українка своїм твором «Часто кажуть» (І т, с.256).

Отже, Індра=4.5 днів. Він визволив Цілющу і Живлющу воду, два Світових етери теперішні або два океани розуму, якого нам тепер не вистачає!  Ноосфери Вернадського та Правосфери Скороводи! Два Відрі Води нагадує про Індру–Наше Нутро! Утро Утрені! Індра визволяє гарну Дівчину–Українку з двома Золотими Відрами білі Криниці Часу!

До, речі, в «Рамаяні»  є дата народження Господа Рами - відбулося в небі 10 січня 5114 до нашої ери.  Війна між Рамою і Раваною відповідає Творення Четвертого Дня.Тобто,  Рама суть 4! Квадрат

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6e/Pandavas_with_Draupadi_OR_ayudhapurushas_facing_Madhu_Kaitabha.jpg«Пандави (санскр. पाण्डव, pāṇḍavaḥ, однина: Пандава) — п'ять братів, героїв індуїстської міфології, зокрема епосу Махабхарата. Вони були синами Пандута його двох дружин — Кунті і Мадрі. Їхні іме на: ЮдхіштхіраБхімаАрджуна та близнюки Накула і Сахадева. Всі п'ять братів одружилися з однією жінкою, Драупаді. Вони разом вели війну та досягли перемоги проти своїх двоюродних братів — Кауравів, що призвела до кульмінації у битві Курукшетра. Їхній зведений брат, Карна, воював проти них та був вбитий Арджуною»

. «Пандави  суть 5. П’ятий день! Перемога - Би́тва на Курукше́трі (санскр. कुरुक्षेत्र युद्ध) —битва між Кауравами і Пандавами, одне з центральних подій, описаних в давньоіндій ському епосі «Махабхараті».

Вище дивись Пандави та їх дружина, зліва направо: Бхіма, Арджуна (Радогощ ВКЗЗ-В.О.),

 Юдхіштхіра, Накула, Сахадева, Драупаді.

Нижче даємо богонатхненні добротні переклади кільких Гімнів від Лесі Українки:

Гімн про перемогу Індри над Агі [R. V, І, 32]

Маю співати про ту перемогу, що вчора одержав Індра-стрілець. Переміг він Арі, розділив усі хвилі, визволив він з гір небесних потоки… І ринули води… (Цілющі й Живлющі - В.О.),). Як до обори корови біжать, так летять вони в море… Індро! Подужавши первістня хмар, ти розбив єси чари тих чарівниць, народження дав сонцеві, місяцю й зорям! (Я й не бачив Сонце сяє, Місяць світиться- В.О.).

Гімн до сонця [R. V. І, 50]

«Сонце святе, що все віда, встає перед поглядом світу, коні блискучі несуть його. І перед сонцем, оком світовим, зникають, як злодії, темрява й зорі ( Нічні зорі! - В.О.). Промені, наче палкії вогні, освітили живучих. Сурія, прудкий їздець! Ти нам світло приносиш, сяєвом небо сповняєш! Перед богами ти сходиш, Перед людьми, перед небом, всі бачать тебе і дивують. Ти очищаєш, від лиха борониш! Ти світлом вкриваєш Землю (Білобог, етер, що рухається?!- В.О.) і люди, а небо й повітря ти ним зали ваєш. Міряєш ночі і дні, споглядаєш створіння наземні. Сім ясних коней твій повіз везуть, о Сурія, боже! Боже-споглядачу, маєш вінець ти з проміння над чолом (Яйце-Райце і Сім коней Пекторалі-В.О.).

Коментар:Ушас і Ніч се - Етер і Чорний фон - се два дивних  сліди, залишені  в нутрощах Веселенної.  Один з них схований, другий явний.  Сур’я - дихання жизневи,  Рух і Спокій. 2. Сур’я наступає ззаду на сяючу  Богиню Ушас, як юнак на жінку…  <Я Рус? я Сур'я!>…

Працює Автор СЛОВА – Боянів Ходина:“Што мені шумить? Што мені дзвенить Даж-Вече рано перед зорями?

Дніпро суть Індпро. Даємо цитати - прямий переклик Зорі ВКЗЗ  із Зорею Ушас «Рігведи».

д.6д::Так iще маємо суте стидатися Дня? Се од вражих? Од Наших же слов! Словокола у Колі тая тайно

 маємо вістити і не можливимом!-У Ві стидатися! Во насиченій глубині Свого Славного Кола СловоСлави,

Ором реченої до нас!? Та то ж  Зоря  світить до нас, та ж  Утро Вітром Інтри iде до нас! Та й та ко ймемо

Вість-Вістину, Вісника сутого, скакаючого во ВсеСварзі і речущогоом!-Хвалу і Славу БогоЗемним  Божам.

д.7ж :Тут  Зоря Орія Красна iде Донна з Дідами до нас, яко Жона БлагОва, Та й Молока сумління дає нам в Силу

Нашу та Кріпосць Двужилу!  Та бо Зариня–не ХоЗариня – Божа Жарина, ЗареБожа, ЗаАрійська, Сонце КраСунне,

Та ж аби був би  Біг Воза вузлового, БогоВоза со Волима сумирними, валкуючи по сута ступах Степу Синього.(Синя Сварга--В.О.),)

 д. 37б : Течете, Братiє Нашi, Племено у Племено, Роди у Роди, Ніби є те се Осебіє, – Особи! – Бийтеся–бєтеся за Себе на ЗемЛіє Нашiї, ЯкОва належить Денним, нам, i нiколи же лжидейним  ВiНам.

 Се бо семисьомі Русище, в Січах славили Віками Боже Нашiя спiвами нашими i плясами,  І iгращами – і  по Зорях Орів Шатія  во Славу їх. Се бо   БогоОсе  Бусове Бушує! БоОс є – Хомь!  На ЗемЛiє!

д.8-2:Се пише з Лети, прилетіла до нас в Яв, усідлалася Доля Велеса на Древо та й співаПтиця!

            I всяко перо є Окраїнне–iнакше та й сія-сіє Яса цвітом різним–Сута стало i в Ночі яко в День!

            Та й співає Пісню Доби до Орія! До борнi та до Пріто ж будемо-Хом!-

Сме самі ж СміЯни, сім’я семичів, напружуватися–Хом!  До вражих!  Воспом’янемо про то, яково є Отцеве Наша Денні,  Тут бо БогоКрАсна Зоря Орія iде та й Каміння ніжить, нанизує на убранства сутові Славні Сівосвої.           А Тую Вітящую вітаємо-Хом!-Віттям-Щеком одо Серединного Серця-Осередця…

 

«Предки арійців жили у Подніпров’ї... Є всі підстави вважати, що  «Рігведа» зародилася на берегах Дніпра. В літописах згадується слово «останці». Це ті, хто залишився жити (на берегах Дніпра), хоча племена вирушили до Індії. Мій заклик до українців: займіться вивченням санскриту (яким написана індоарійська «Рігведа»), за мовними ознаками знайдіть серед своїх племен «останців»-і відновіть зв’язок часів...» (Б.Рибаков, академік).

Ліворуч Небесний Дніпро, господар Земної прецесії, твореної Місяцем, що- Пере творюється в Діру бінокля Трипільського! Закодований тепер в сузір’я Дракона!!!  (із альбома астронома Яна Гевелія)

 

 

 

СЛОВО о полку і гореви Ігоря. Рос і Я! Рус і Сів!

Обаполи Верем’я- Веремії!

Оживання Дажбожих онуків. Кия Щека Хорива, та їхнього Батька Дажбожого сина, Буса-Божа-Білояра!

Отже, Щек, Прометей. Зберігається в лексемах: натщексерце, В’яЩекслав, щекотання, НебоЩе. ГориЩе. БожиЩе

Інтегральність СЛОВа вражає. Знову загальноприйнято, що мова йде про Володимира Хрестителя, а насправді Ходина нижче заперечує його ім'я. З'являється також інший, не соколиний, не орловий  Боян, Боян - Соловій. З'являється справжній володар Сіверського неба, нове, Дажбоже народження-втілення Щека. Він же Боян-новий Сонячний Щек, брат Кия і Хорива, Землі і Місяця. Оскільки мова йде про верхнє, солов'їне, Пташине небо, Щекове, то відповідно, полки він мав би ЩеКотати", “скача СолоВію”:“О, Бояне, Соловію старого времені, аби ти сія полки ущекотав, скача, СолоВію по Мислену Древу, летая умом під облаки, звивая Слави обаполи сєго времені, рища в Тропу Трояню через Поле на Гору”   .

Заперечення Соловія, як свого Ворога, Москва абсолютизувала в образі Солов’я-Розбійника. Тим часом Його Могила знайдена  у Броварській Діброві! Правий захисник від підступу Ворягів-Варягів оживає як Великий Праведник!   Тим розкодована Крона України і ми маємо можливість повноцінного триєдиного розвитку на нашій і своїй землі.!    

2, Горевитий Хорив-Горив (суть єгипетський Гор, де Фараон суть Свараон – сповідник Сварги!)

О, Бояне, Соловію Старого Времені, аби ти сія полки уЩекотав, скача, Славію по Мислену Древу, летая умом під облаки, сповиваючи Слави Оба Поли сєго Времені, рища в Тропу Трояню через Поля на Гори,-піти було би песнь Горевитого внуку Неб: "Буря соколи занесе через Поля Широкая, Галиці-Жаліні Стади біжать к Дону Великому».

Плач Ярослава

„Пашуть копія, поють на Дунаї! Ярослав ним Глас слишить,-зегзицею Незнаєм рано кигичеть. "Полечу,-рече, зегзицею по Дунаєві, омочу Дебрян рукав в Каялі-ріці, утру Князю Кровавия його Рани на гожім, Стооцім, жестоцім  його Тілі".

Осуд Ярослава Володимировича

Ярославе і всі внуці Всеславлі, уже понизіть стязі свої, вонзіть свої Мечі Повержені. Уже бо вискочив-сте із Дідньої Слави. Ви бо своїми крамолами- начав-сте наводити погания на Землю Руськую, на ЖиЗень ВсеСлавлю. Котороє, Боже, більше насиліє? Од землі ПоловецьКиї?! Були Січі-Вічі Трояні, минула  Лета Ярославля,( Триглав  XXIII Вишень, Леле, Літець- -В.О.).були полци Олегови, Олега Святославлича. Той бо Олег мечем крамолу коваше і стріли по землі сіяше? Ступає в Злат Стремень в граді Тьмуторакані. Той же дзвін вслишав Давний Великий Ярослав! (Арпоксай Скіфії, цар-ріка – Дніпро-Словутиць-Лета Ярославля! Працює календар у 7526 років на сьогодні-В.О.)

Осуд Володимира Мономаха Великим Укроаїнцем Бояновим Ходиною Святославля

А син ВсеВоложа Владимір по всіх Утрах вуші закла дає в Чурнігові! Бориса же Вячеславлича Слава на Суд приведе і на Каніну зелену паполому постелила за Обиду - Олеговому храбра і млада князя. З тоя же Каяли Святополк повеліяв отця своєго междю угорськими іноходьці ко Святій Софії ік Києву. Тогди, при Олжі, Гориславичів сіяшеться і розтяшеть усобицями,-погибаєть жизень Даждь-Божа Внука (Трьох Боянів, Духовних синів Старого Ярослова, Дажбожого Сина, Сварожича від П’ятого-Шостого  Дня!-В.О.).

Плач Ярославни

"О, Дніпре-СЛОВутицю!Ти пробив єси Каменния Гори сквозі Землю ПоЛовецькую,ти Леліяв єси на собі Свято славлі насади до полку Кобякова. Взлелій, Господине, мою Ладу ко мні, аби не слала ко нему сліз на море рано".        Володарі ПравУкраїни – Володарі Тьмуторокані за СЛОВОМ:

Боян бо Віщий, а ще кому хотячи Пісні творити,   то розтікачеться Мислею по Древу,

Сірим Вовком по Землі, шизим Орлом під Облаки.  Спомняшеть Бореч  Первих Времен усобиці, -

Тоді пущашеть Десять Соколов на стадо ЛебеДій:

которий дотичає, Та попереду пісню пояше - Старому ЯроСлову, Храброму  Мстиславу, іже зарізав Редедю перед полки Касожскими; Красному Романові Святославличу.

 

7 перетворень князя Ігоря при поверненні з Потойбіччя!
    

А Ігор-князь поскочив горностаєм к тростію і Білим Гоголем на Воду. Вивержевся на березі комонь, і скочив з нього босим Вовком, і потичев ко лугу Донця, і поле тів соколом під мглами, ізбивая гуси і лебеді - заутроку, і обіду, і ужині. Коли Ігор соколом полетить, тогди Овлур вовком потиче, труся собою студеную Росу, преТроГоста бо своя борзая комоня.

Докази ВКЗЗ про Денні Дажбожі Зорі за д.1  Докази Велесової книги заповіту Землі (ВКЗЗ)

1.Се Бо БоДайБо, ДайБог, Суте  створив нам Яйце-Овейце,   Яково же  є  Суте,  СвітоЗоре, з Орем  нам є Сяюче!

 І  во Тиє  Безодні Днів поВісив  ДажБог Землі Нашії,  Аби тая–тайно Удержані  Державцем були! Тако Се  Душі ПраЩурів суте!  І   Тії  Світять!  Славні Ті є,  Зорями Намо од Виру–Вирію…

2.15. Праве бо єсть не відомо!?  Дома  улоЖена  ж ДажьБом,  І по Них (Праві і  ДажБогу),           

яко  пряже Ся, тече Явне,   І Тая  соутворює  Життя животинні Наші.

д.1. Творящу БогоУм Силу соузріваємо-Хом! - В собі! Тобі ж бо дано Дар Арійських Богів!

І не потребуємо БогоОсей Бооса працю напраснити…

Се Душі ПрасЧурів Наших од Вирію сурящять на Нас

 І тамо Жаль і Жаля  плакалися і Вирікали з Вирію Нам,

Яко се ми, сім’я Семичів, – не бережемо Праве, Наве і Яве!

яко же ОУМ-Розум  Великий Божеський суте Єдиним з Нами!

Та й тому витворяєте Арея, врешті речашете зо Божими-Овва! ВоЄдине!

 Оборонець Небесний єсь Нашого Життя-Живоття  та й  се ми, самі, сім'я Семичів,  також діємо!

Визначення Мужа Прав - Визначення Сутності ПравоСлав’я за д.2а:

Муж Правою ходячи  Дорогою (у ДоМові  Мови) Правим не є  суть, iже рече-Ком!-

 Є суте і   хоче Правим  бути:Ано єсь iже СлОВеси Його і звершене досі  ДієОтців співпадають.  І тому речено єсь зі Стара-Суть Арія аби сьми, семисьомі семичі, творилися  бути-Хом! Ліпшими!

Ми Люди Денні

д.7г: 20.Випрощують-вопрощашують нас-Сенс Неба Сенича!–Арійців Диєвих– Народи: ”Що самі єсь ми, сім’я Семи чів”!?  Та  ж  є  СвоєСлавні відповідаємо же Се ми, самі, сім’я Семичів, Люди Денні, Людине Вимученого Краю! Правлять нами Греки і Воряги! То й що? Що ж в Очі відповімо ми дітям нашим, які нам дорікнуть Полоном! Полоно Венієм’Ям! Ядом од Вінія! Очи бачитимуть Тайнії! Очі в Очі потайну істину сута маючи!? Очі Тайнії Сута ймуть! Се бо дружина збирається–Хом! Сута стати до сутих Стягів-Стежок Наших!

Зміна Діб. Скоровода. Ужас. Ужах. УшасНебесну Калинову Україну береже Індія, де бережеться наше Верем’я !

На світлині: нижче небесна Калина-Кулина. Крижовник. Куль-баба. Молодильні яблука, Червоні Вишні Всевишнього - Денні Зорі, які  зберігає Індія – суть Всевишній і Денні Зорі Матері Слави! А також лексеми: Кульмінація, Культура…  

Висновки. Маємо зв’язок неперервний з Трипіллям_ З двома Стовпами – Панслов’янським і ПанСлав’янським!:

„Темно бо бисть в третій день-Два Солонця померков-ста, Оба Багрянії Стовпа погасов-ста і з ними Молодая Місяця»

всевишній

Проти Трипільйців з «Рігведи», залюблених у життя і його безсмертя, ми є сьогодні зневіреними і занедбаними! Вони жили у Цілій Правді, пізнали НадДихання, а не нат хнення, вони мали Два Неба, Два Стовпи, Жіночу і Чоловічу Нескінченність.Вони були про суті Троянцями на тропі Трояня, тобто Сварожому Колі. Це все протрималося до 1240 року! Тоді ми ще шанували Трьох Боянів. Але Венеди прийняли Хибну віру. Забули про наш Небилон і Самаю - СУмай Половців! Два етери! Два океани Розуму! А є ще Слава ПершоВолодимира про якого пророчить Ванга – Від Росії а не Росії. Перевізника Богів!Земная Ось – це Надземна Божественна Рось. Росія взяла і знищила наш календар у 7526  років на сьогодні і викрала Ведичну Державу! Махабхарата оповідає про Перемогу П’ятого дня від Пандевів! П’яти Чоловіків Драупади – Дерева Спадку! Ми ж тричі п’ємо Суру во славу 5 Днів! Час впізнати Курукшетру в БілоКуракіно на Луганщині, де є й Курачівка. Там при впадінні річки Білої в Айдар є відповідне мегалітичне городище. Про це па м’я тають наші Кургали Тьмуторокані – БЛКМК і ЧКМК. Гібридна війна між Арійцями та Венедами продовжується. Сьогодні на Сході йде битва за 6 день! Класова боротьба перемістилась на небо – між Навою і Правою! Має бути Ява Шостого Правого Празидента від Яви а не Нави-Яхве-Яхверистів! Олігархи–суть П’ятий День! Неймовірний Птах Ліни Костенко знайдений! Народоптах народжений! Причинна і Причинний Явилися!


Виснови

Смерть і Воскресіння! Минуле майбутнє і теперішнє живуть одночасно! - Математик Мінковський. Вчитель Ейштейна!

Скресають ДвоСтанові Руси-Українці у Цілій Правді! Русали і Русалки! Два Дерева буття! 27х4 =108 Імен Русів! Прав і Нав оголошують Сотворіння Миру! Відновлено Своє Свароже Коло!  На 4 кола-колеса двох однопорожнинних гіперболоїда інженера Володимира Осипчука-Скороводи!

«Блаженні чисті серцем бо вони бачитимуть Бога» - Горня проповідь! Бінокль стає Боговозом!

Усвідомлено Коливо-Коливання Пращурів, як Спадкоємність Матері Слави з Правим періодом 1800 років.

Як неперервний зв’язок у собі з  інформаційним полем Матері Слави. Маємо Диво Підсвідомості!

Оживання Триєдиного Об’ємного-Обоємного СЛОВА і Його фундаментальний Перехід-Перевіз у Яву!

Є Коливання-Коливо Мертвих–Оживання Пращурів! Далегонія! Термін власний-Відкрито у «Рігведі» 01.02.18 на основі 40-річного досвіду зміненої свідомості! Відкриття Турипілля і його Врем’я-Верем’я!

4. Київ, «Просвіта, 2008 рік, «Устань у Сварзі». д. 8(27) Велесова Книга Заповіту Землі (ВКЗЗ). с.202:

Яко суто стане Голинь твоєю та тоді будемо–Хом!– Сур’Янами ще!...

На Старе ПоГребище (Старащу!) ходива, се ми ж сута!

Стали і тамо помисли–Хом!– Яково День? Кивають–дишать–Дишаще–Деньшащеть Прав-Щурове Наші тії, споду трави зеленавої !!! Та й тамо відаємо! Видіти–Хом! – Стали – яково Бути і за Що іти?!

 «Устань у Сварзі»,д.18а, с.275 :Себто узрієте обидві Матері Слави да й поймете Птицю тую на Чолі Вашому.  А та збу дить вас  до звитяжництва надо вражиною. Се бояться Хiни Сва (Матері Слави Нашої) і тамо же дійте–Cен!–Одержите

7. Леся Українка «Стародавня історія східних народів», с.25 (Кам’янець Подільський,2008)

Гімн до найвищого духа «Pramatra»: «Смерті й безсмертя тоді не було; і ніщо не ділило темної ночі від ясного дня, і жило тоді тілько «Все» неподільне, а в ньому ніщо не жило. Отже, і все, що було. Його темря ва крила, мов океан, безпросвітна. І «Все» було скрите глибоко, скрите в самому собі, і вродилось воно, і зростало під своїм власним теплом. Тож найперше кохання «Все» прийняло, бо кохання – духовного світла первісток.»

8.Антологія давньоіндійської літератури,м.Харків,2013,перекладач П.Г.Ріттер, с.60: Гімн Космогонія:

«те дихало саме, одне без вітру.       І  Більш нічого не було, крім того.

Вкривала пітьма пітьму споконвіку,    Цей всесвіт ввесь – мов океан без світла,

Той зародок, що хаосом був вкритий,  Один від сили спеки народився.

Любов спочатку виникла від нього,      Що стала першим для думок насінням;

Знайшли зв’язок між сущим і несущим, У серці стежачи думками мудрі.»

Тим Автором СЛОВА Виконана Шевченкова пророча заповідь: «А Слава заповідь моя!».  Є і  Пророцтво Шевченка про Скороводу:    Може, вернеться надія

    3 тією водою     Зцілющою й живущою,  Дрібною сльозою —Тарас Шевченко (Заворожи мені, волхве)

Сумлінний провідник світового прориву Світловидія до нової Доби  Володимир Осипчук - Скоровода! І добірне товариство!

Десятинне царство Cвітловидія досягнуто 370 разів за 1981-2018 роки

 На часі постає вирішення задач порозуміння між українцями і людьми всього світу. Епоха так званого «Відродження» і розквіту наук – насправді знищила у людей об’ємне мислення і загнало до лабіринту Мінотавра – логічного послідовного мислення з якого нема виходу, як і стрічки Мейбіуса. Завдання українських подвижників відродити мислення об`ємне–всеохоплююче сприйняття світу і себе. В цьому вихід з інформаційної катастрофи, яку нав`язує нам технократична цивілізація. Щоб розуміти текст Володимира Осипчука треба відновлювати в собі об`ємне мислення і думання і тоді з’являтья Очі, що дано нам Творцем з народження. І тоді картина світу постане  у всій красі, де є міс це всім і де ніхто не змагається і все перебуває у гармонії.  Прийшов час звершення-завершення!    (Кузьма Федченко, етнолог)

зображення Доби Скороводи у Золотій Пекторалі-Ожерелії Слова , Золотому руні  ВКЗЗ. 1.2-5.6.18 Київ-Ірпінь   

Пророцтва Павла Тичини про свого Мойсея

I Бєлий, i Блок, i Єсенiн i Клюєв:

Росiє, Росiє, Росiє моя!

...Стоїть сто-розтерзаний Київ,

i двiста-розiп’ятий я.

Там скрiзь уже: сонце! – спiвають: – Месiя! –           

Тумани, долини, болотяна путь...

Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея, –

не може ж так буть!

Не може ж так буть, о, я чую, я знаю.

Пiд регiт i бурю, пiд грiм од повстань

од всiх своїх нервiв у степ посилаю – поете, устань!

Чорнозем пiдвiвся, i дивиться в вiчi,

i кривить обличчя в кривавий свiй смiх.

Поете, любити свiй край не є злочин, коли це для всiх! 

 

Правки (підкреслено і виділено жирним):

 Спочатку було Слово «Рігведи». Голгора! GloriaСлава (анг) - «Pramatma» - Права Мати- Атаман-Математика - Атмофера – Тамань-Тьмуторокань

Спочатку, коли не було ще Дня і Ночі, було Дещо Одне і воно дихало! –

«Рігведа», космогонічний гімн

С.301: Нижче даємо богонатхненні добротні переклади кількох Гімнів від Лесі Українки, яка перша вводить термін Праматма у Космогонічному гімні «Рігведи»!

Крішна-Купайло, які зійшли з Голгори у Яйці-Райці і збагнувши-сягнувши в Коливо Правого Серця  квітнуть Десятинно Квіткою папороть… 

 

 

 

 

Переможець Русальної Доби Скитський зоряний Скоровода пожинає поживу Золотого Руна у 3600 років – Шостий Хліб!

 

 

 

Пектораль! Лодія Спасіння для Перевозу

24 триглавів - 72 речників

Київо-РуськогоПравослав'я!

 

 

 

 

 

Київ, «Просвіта, 2008 рік, «Устань у Сварзі». д. 8(27) Велесова Книга Заповіту Землі (ВКЗЗ). с.202:

Яко суто стане Голинь твоєю та тоді будемо–Хом!– Сур’Янами ще!...

На Старе ПоГребище (Старащу!) ходива, се ми ж сута!

Стали і тамо помисли–Хом!– Яково День? Кивають–дишать–Дишаще–Деньшащеть Прав-Щурове Наші тії, споду трави зеленавої !!! Та й тамо відаємо! Видіти–Хом! – Стали – яково Бути і за Що іти?!

 «Устань у Сварзі»,д.18а, с.275 :Себто узрієте обидві Матері Слави да й поймете Птицю тую на Чолі Вашому.  А та збудить вас  до звитяжництва надо вражиною.

Се бояться Хiни Сва (Матері Слави Нашої) і тамо же дійте–Cен!–Одержите

2. Поэзия и проза древнего Востока, Гимн сотворения Мира, ІХ, 129, c.389,:

Не было тогда ни смерти, ни бессмертия. Не было признака дня или ночи.

Нечто одно дышало, воздуха не колебля, по своему закону, не было ничего другого, кроме него!

 

 

Осипчук В. С.

Заповедник «Каменные Могилы» на страницах Книги Велеса (Хранище–Кургали ТмуТороКаня, Великая Гора Велеса, РусоГрад)


В статье впервые сопоставляются тексты ВКЗЗ (Велесова Книга Завета Земли), «Слова о полку і Гореві Ігоря» и каменные образы Пятигорья Каменных Могил. Несколько тысяч лет назад они были образцом для сотворения египетских пирамид. В текстах работают Передняя и Задняя Слава «СЛОВА», Овьєи Сивьє ВКЗЗ, Серебряные и Золотые Кола, Секира и Живодьба, Живая Доба Сварожьего Кола длиною в 21600 лет – Правое Коло Земной прецессии — от «светаживых». Здесь, на берегу Моря Шатіа сохраняются Мировые Горные Шаты всех Земных цивилизаций! ПершоПречистая Земля, ПервоРим (Пітаре–Юпітер–Петро–Камень), ПервоСурож.
д. 4 г: Сурожу урожайному, Боосу, свято бути над нами. А iдемо з ким–куди камо братні вiдають вожді! Йдемо в Землі Горішні Земле Гор’я і Луців Луко–Мор’я!
Каменные Могилы имеют несколько определений – Русоград, Хранище, Помолильня, Питаре Дія, Огнище, Великая Гора Велеса (Ора–Отца–ГораОстрая).
Сопоставляются Горы с именами Киевской Легенды, Кием, Щеком, Гореватым и их матерью Жалей (Жаба–Жальба). То есть здесь всегда горел Вечный Огонь–Огнище Агница Огнищан–Своего ХрисАнта. Десятки жертовных лунок об этом напоминают.
Ключевые слова: Пятигорье, Купайло, «Луцеморье», ПитареДия, Русоград, ОрКий, Щек, Хорев, Хранище, Помолильня, Огницы–Вогныще, Великая Гора Велеса.

.....

Осипчук В. С.

Заповідник Кам'яні Могили на сторінках Книги Велеса (Хранище–Кургали ТмуТороКаня, Велика Гора Велеса, РусоГрад)


У статті вперше є спроба ототожнити, впізнати тексти ВКЗЗ (Велесова Книга Заповіту Землі), «Слова о полку і Гореві Ігоря» та кам'яні образи П'ятигір'я Кам'яних Могил, які кілька тисяч років тому були відправним зразком для творення єгипетських пірамід. В текстах працюють Передня і Задня Слава «СЛОВА», Ов'є та Сів'є ВКЗЗ, Срібні і Золоті Кола, Сокира і Живодьба, Жива Доба Сварожого Кола довжиною у 21600 років–Коло Земної прецесії від — «світу Живих». Тут, на березі Моря Шатіа зберігаються Світові Горішні Шати усих Земних цивілізацій! ПершоПречиста Земля, ПершоРим (Пітаре–Юпітер–Петро–Камінь), ПершоСурож.
д. 4 г: Сурожу урожайному, Боосу, свято бути над нами. А iдемо з ким–куди камо братні вiдають вожді! Йдемо в Землі Горішні Земле Гор’я і Луців Луко–Мор’я!
Кам'яні Могили мають декілька визначень – Русоград, Хранище, Помолільня, Питаре Дія, Вогниці–Вогнищі, Велика Гора Велеса (Ора–Батька–Гора Гостра).
Ототожнюються Гори з іменами Київської Легенди, Києм, Щеком, Горева тим та їхньою Матір'ю Жалею (Жаба–Жальба). Тобто тут завжди горів Вічний Вогонь — Вогнище Агниця Огнищан–Свого ХрисАнта. Десятки жертовних лунок про це нагадують.
Ключові слова: П'ятигір'я, Купайло, «Луцемор'є», Русоград, Ор, Кий, Щек, Хорев, Хранище, Помолільня, ПитареДія, Вогниці–Вогнищі, Велика Гора Велеса.

.....

Osypchuk V. S.

Preserve the Stone Graves on the Weles Book’s pages. (Chranysche (Preserve)–Kurgaly TmuToroKanya, The Great Weles Mountain, RusoGrad)


This is the first try in the article to equate and to find the text of the WBWT (the Weles Book of the world’s testament ), «The word about the Igor’s regiment» and the stone appearances of the five mountains of the stone graves, which were a few thousand years ago an example for creation of the Egyptian pyramids. In the texts work Front and Back Glory «The Words», Ovye and Sivye WBWT, The Silver and Golden Rings, Ax and Zhyvodba, The living time of the Svarozha 21600 years long circle — The circle of earthly precision from «The world of living». Here on the sea–side of Shatia. The World’s overhead creators of all earthly civilizations are kept! The First Saint Earth, The First Roma (Pitare–Jupiter–Peter–Stone), The First Surozh.
д. 4 г:The productive Surozh, Boos, be sainted above us. Where and with whom we go the brotherly leaders know! We go to the overhead Earth, the Mountain’s Earth and Luciv–Lukomorya!
The stone graves have a few determinations – Rusograd, Chranysche, Pomolilnya, PytareDiya, Vognyci–Vognyschi, The Great Weles Mountain (Ora, Batka, MountainGostra). The mountains are equated with the names of the Kiev’s legend, Kyj, Schek, Chorev and their mother Zhaleya (Zhaba–Zhalba). It means, the eternal fire always burned here. Many sacrificial holes remind about this.
Keywords: The Five Mountain, Kupaylo, «Lukomorye», Rusograd, Or, Kyj, Schek, Chorev, Chranysche, Pomolilnya, PytareDiya, Vognyzi–Vognyschi, The Great Weles Mountain.

 

 

.... про знахідку Троянської Могили Короля СонцеСтепу

Заповідник „Кам'яні Могили”, заснований 5 квітня 1927 року, як природоохоронна територія. Це гірська країна в мініатюрі. Розташований неподалік від с. Назарівка Володарського району Донецької області.

На сьогодні відомо, що в стародавні часи це урочище було культовим для представників ямних, катакомбних і зрубних культур. В урочищі знаходиться низка поховальних курганів тих стародавніх цивілізацій. Крім того, тут можна побачити багато скульптур і витворів з каменю, які одними сприймаються як фантазії природи, іншими - як об'єкти древніх культур.

Група ентузіастів, в їх числі і я, пропонує свою інтерпретацію місця в історії та походження витворів з каменю заповідника „Кам'яні Могили”. Знайдені, на мій погляд, переконливі зв'язки між подіями, описаними у "Велес книзі", "Слові о полку і Гореві Ігоря" та скульптурами „Кам'яних Могил”. Ілюстративні матеріали до моєї лекції в Донецькому національному технічному університеті (ДонНТУ) - "Заповідник “Кам'яні Могили” (Маріуполь) на сторінках світової міфології" знаходяться тут, а відеозвіт про наші відвідини заповідника - тут.

11 грудня 2012 року наукова експедиція з п’яти осіб здійснила другу спробу знайти Гроб Восподній – Домовину України за Тарасом Шевченком. Ця спроба увінчалась успіхом. Звичайно потрібен ще час на перевірки, але знай дене уже можна обговорювати. Читач має знати про ДивоВижну П’ятиглаву Країну П’яти Хлібів Євангеліїв, де дійсно Хліба ДухОвного вистачить на Всіх. Додаємо 33 світлини. Нижче даємо також скорочений виклад статті із книги «Воля Перуна».
Тут зібрані підстави для такого думання – Про Чоловічу іпостась Глибинної Первородності від П’яти Творення і Шести Днів Звершення на Сва рожому Колі у 21600 років…Володимир Осипчук-Скоровода.16 грудня 2012 р.

Вхід до Гробу Восподнього на Горі Південня в КМ – Югославія!
На Могилі Дідівської Слави на великих троянських теренах. Велес се Лев!
Нібіру – Неборух! Планида-Чоло-Вік! Се шестистопний ямб від шостого Пришестя!
Єгипет – ЯгоПтах, се тілький П’ятий лік – Суть П’ятий день від Велеса, своє Велестя!
Є КоПти від П’яти – все в нас перейняли. Єгипет – Бузувір. Вкрав Кам’яні Могили –
Іди як Чоло-Вік, іди в Троянську Глиб –Напружуй мозок, кров і Богоосі жили!
Завершуй у собі відразу Тьму і Тьми – Та в нас же 40000  б’ються,  Боже милий –
Є надзвичайно сильний Вишній Богумир -  ВсеМногоБожжя  Серця Скороводо вилив!
Се корчаться німфеї і творять новий німб, А ми у домовині вже маємо свій Олімп!

 

Три Божих царства Божа всередині нас за СЛОВОМ
Тристанове суспільство спадкоємців Скіфії
Є Цар-Ріка, є Цар-Гора, Цар-Сонце Три стани, Три дороги Всіх Предтеч –
Три Царства Божа! В серці кожнім Сон цей! Є три синИ, є Чаша, Плуг і Меч!
Се ІндоКиїв Білий ожива – Вертає душі золотих надбань,
Скресай же, Велесе, мій Боже Старгітає, Як Святослава золота хода!

Поставте Образи свої Праворуч Прийшов Час Правди від усіх Світів.

Час поклонитись Диву, Батьку ОРУ,– Йде Велетень на крилах всіх вітрів!
Є цілісна велика Україна, Ведичний Індокиїв золотий.
Свій Часопростір, мова соловїна,Свій Шестирід, що Перуна зродив!
Бо Царські Скіфи вірили в Купайла, У Кравенців скресає Ярослав,
За Русичів–Давжбожичів подбаймо, За Суреніженців Великий Лад!
Ми серце БОЖА сповнили по вінця, Бог і Богиня – Вічні УкрайІнці!

 

Скоровода з ваджрою біля обеліска Божому Бусу в КМ  Русограду. Мати Слава,Мати-Птиця  дочекалась своїх синів. Є Тригранна Троянська піраміда на місці поховання «Русе Боже Бусе» за д.32.
 Се вияв Могили остатнього керівника-вождя Цілісної Землі Трояня. Боголюдини, Володаря Вирію, Ора від Трьох Царств Руси.
 Киявії від Старого Владомера (Кия).
Славії від Бояна-Солов’я (Щека) та Артанії від Гороватого-Горива-Хорива від сіяння СіАну. Саме Тут слід знайти як Прославлені Тіла 66,крижованих Германаріхом, так і Тіла Білояра, Ладо, Купайла Триглава 20 ВКЗЗ, які Сотворили Мир на планеті 7520 років тому!  

1.СалТанів-Танаїс-Танганрог:Гореватий-Сегеня-Хороватхос,
внук Неб: сутнісний Горев ІІІ ст.
“ГаличКий ОсмоМисле-Ярославе! Високо сидиш си - на своїм злотокованнім Столі, підпер Гори Угорськиї своїми Желізними полки заступив КороЛеві путь, затворів Во Дунаю ворота, мечучи Меча Времення через облаки, Суди врядя до Дунаю. Грози твої по землям текуть, одтворяєш си Кієву вРата, стріляєш си з Отня злата стола СалТанів за (Руськими) землями. Стріляй, Господине, Кончака, поганого Кощія, за Землю Руськую, за Рани і Гореви буєго Святославлича (СтоСлавича!)».
Дякую С. Наливайко за Гореватого СЛОВА у його книзі «Українська Індо Аріка» [646,с.284!]: Хороватхос (ІІ-ІІІ ст. н.е., Танаїс), а пізніше продовжена слов’янським етнонімом ХОРВАТ…ст..295: Вішну уособлює в тризубі ліве вістря (жіночий, земний бік), тоді як Род-Рудра-Шіва-середнє, а Бог-творець Брахма–праве (чоловічий, небесний бік). Покровителем землеробського ста ну вважається саме Вішну, в імені якого і наявна основа віш. А колір цього стану-жовтий. (Вішну-Вишній-Весь-Весна-Веси-Ваги-Терези-Свередзь-В.О.)
2. Боян-Соловій, Щек:- „О, Бояне, Соловію Старого Времені, аби ти сія пол. ки уЩекотав, скача, Славію по Мислену Древу, летая умом під облаки, спо виваючи Слави Оба Поли сєго Времені, рища в Тропу Трояню через Поля на Гори,–піти було б песть Горевитого внуку Неб:"Буря соколи занесе через
Поля Широкая, Галиці–Жаліні Стади біжать к Дону Великому».
3. Кий-Небилон, Дебрь Кісаня:Всю Нощь з вечора Босуві ворони взграяють у пляс низько у Поленська на оболоні, бийша дебр Кісаню, і несощи ю к Си ньому морю. 4.Гелон БусаСамая: І врекошав бояри князю:"Уже, княже, Туга Ум полонила. Се бо два соколи злетів-ста з Отня Стола Злата позиска ти града ТьмуТороКаня,а любо іспити шоломом Дону. Уже соколама крильца припішали поганих шаблями, адже Самаю опустоша в путіни желізні»
644 Черных Александр. Заповедные сокровища Каменных Могил,
Донецк, 2007–7515, 184 с. «Сага о Гейдреке (Степового Царя-Буса)»
с.29: скульптура дракона-вишапа в Гроте Дракона и рыбоподобное изваяние в Пещере Рыбы могут символически указывать на вход в подземную «анфи ладу из 18 залов» у шумерской Каменной Могилы. И сответственно на Скифских Каменных Могилах…среди нагромождении могили Острой автором найдена аналогичная указанным скульптура дракона-вишапа. Возможно это и есть вход в подземную сокровищницу и усыпальницу царей приазовской Арат ты и первых скифских царей.
с.30:И если бы не наскальная надпись-«тайнопись»-сделали вывод специа листы, которая появилась на вершине Могилы Острой в ІУ в х.э. и которую лишь автору данного исследования удалось расшифровать, то вопрос о царс ких захоронениях в Каменных Могилах до сих пор бы не поднимался и не ис следовался! На вершине Могилы Острой, на западной каменной глыбе Алтаря Ареса (Яра) едва высвечивается в лучах заходящего «каменно-могиль ного» солнца молитва скифского жреца, впечатанная в камень, последний вздох исчезнувшей в веках Великой Скифии. Наскальная надпись-моление была об наружена и скопирована в 1992 году. Мариупольской археологической экспедицией (см.рис). Надпись составлена на скифско-сарматском наречии самобытными знаками древнерусского письма, которые были положены в ос нову «кириллицы», а не которые из них нашли применение в старших скандинавських рунах и готском письме…Таким образом собственно сатиро вка наскальной надписи 1888–СР обозначает 1888 г. Скифского Рода (по аналогии Р.Х. – от Рождество Христова). По свидетельству Геродота, скифы относили свое появление как ет носа «за тысячу лет до похода Дария». За начало скифского летоисчисления следует принимать 1513 год до х.э. Таким образом, 1888 г. Скифского Рода в наскальной надписи, по нашему мнению сответствует 375 г. х.э. (1513-1888=375).
После опубликования расшифровки наскальной надписи, к автору обратился известный в регионе знахарь Волхв…его предкам известен некий жрец Офс (Орс или Арс) из Борисфена…который имел имя, что и скифский жрец, высек ший ритуальную надпись на Могиле Острой…по его команде были высечены 66 каменных крышек надгробий и установлены над саркофагами павших вои нов-царей в специальной галерее Иаротхи–подземной усыпаль нице с залами, тайными ходами и скрытыми помещениями. Следы от заготовки вырубленной в скале крышки-надгробия (толщиной 20 см) обнару жены на восточном склоне Могилы Витязь, омываемой рекой Каратыш…
В 375 годупроизошел беспрецендентный случай в древнерусской истории. Как собщает готский историк Иордан (У1 в.) король готов Амал Винитарий победил Антов (росоманов), располагавшимся в Среднем и Нижнем Поднепровье. И противостоявших венедам и славянам (т.е. выделявшихся, отличавшихся от них)...Винитарий правдами и неправдами…повязал и распял на крестах коро ля Антов Божа и 70 вождей…Историки были удивлены и возмущены «безчело вечным поступком готов, той зверской и совершенно ненужной жестокостью, которая не встречается даже у гуннов» Из 70 антских князей…Захоронены 66 – число Иисуса Христа – повторивших его религиозный подвиг…
(Тако бо РуськоЛаньє падьма до ниць од Годіїв і ІєГуншта звірства сутова! Отоді Кiйська Русе творяще сея, та й Антова! А Годія се Стратилася! Іде отак вона в Оне,отавами до Сверендзі, як бо відаємо–Хом!–Сверензі суто Дві:єдiна Вендеста, Віденьська, а друга–Годьська!д. 8(27)-В.О.).

DSC06852 Скоровода з Ваджрою біля Човна Спасіння Скоровода з Ваджрою біля Човна Спасіння – Знаку Східного Сходження
на ГолГору! Шосту Троянь!
Вище дивись Троянську піраміду–суть Троянь в Трояні.
Чотиригранна єгипетська піраміда, 4+квадрат, суть четвертий День Сварги і пошуки П’ятого – суть Торжество Кам’яних Могил!



Вид Гострої Могили з Гори Витязь, де поховані 66 Бусових рексів Руськолані від дійсних Русів Руськолані!
                Напис на Горі Гостра від Остромирова Євангелія розшифровано Олександром Черних:

О расшифровке наскальной надписи… ИКСШТ…«моление о защите»... окстись –«очистись, не бери горех на душу» (Око Кия суте се? – В.О.)… 66 царских крышек-надгробий высек Офс (66 рекоше віко Яро Отця тверді ВсеКия-Отця се!–В.О.)...Заключительная часть надписи представляет просьбу-заклинание, обращенную к Яру – богу Войны, божеству Весны и плодородия, возрождения и обновления природы: Яр! Остуди. Оживи и спаси (Дій Яро Сур’я Гой ї СлавуВ.О).
 с. 53:Таинственная Лебедия располагалась в басейне рек Западного Маныча (Гиргис, Угру) и его притока Егорлыка (Герр, Венгер), а ее южной границей были Венендерские горы (Ставропольская возвышенность).
с.54:Далее С.А. Плетнева отмечает, что этот вариант культуры (Салтово-
Маяцкой-В.О.) оставлен аланами, и что «весьма заметным этническим компонентом здесь были создатели так называемой «пеньковской культу ры», которые занимали эти земли раньше алан и были славянами (известны под именем «антов»). То есть напрашивается вивод, что речь идет о втором (по значимости) Воронежском княжестве государства Русколани, располагав шем ся на данной территории в ІІІ в до х.э.–ІУ в х.э. Столицей княжества был древний город Воронеж–крепость построенная на мысе при впадений реки Воронеж в Дон…Лебедийское княжество обозначено выше. А главное Голунь ское княжество располагалось в междуречье Днепра и Северского Донца со столицей в древнем городе Голуни (Гелон по Геродоту; Сар-град по Птоле мею). Южная граница княжества проходила по Азовскому морю, в восточном углу которого в районе современного Таганрога находилось знаменитое луко морье (у СЛОВІ тут працює СалТанів за землями-Танаїс…Є ще й Дніпровське Лукоморє з Херсоном, де теж шанують «Зеленого дуба» О. Пушкіна. І потім час нагадати шановному Александру Черних, що Анти суть Руси і далі Українці за М. Грушевським. Викрадання Русів-Антів ВізАнтією і далі Москвою є злочином перед всіма Богами-В.О.).
с.55:Геродотовская страна Герр совпадает по территории…с Приазовской возвышенностью и находится в Запорожской и Донецкой областях Украины. С запада она ограничена рекой Молочная (Пантикап), по центру ее пересекает река Берда (Агара), а на востоке река Кальчик (…Калка).
с. 56:Скифы царские называли урочище Каменные могилы –Гай–Гат ( «воз вышенные ворота»)…Ираноязычные скифы-кочевники почтительно имено вали его Бест-Аш («священный, неприкосновенный проход»)
с.57:Грядовой лабиринт Каменних Могил напоминает небольшую крепость, хорошо укрепленный военный лагерь с грядами-башнями, видними за много километров. Когда приближаєшся к ним, гряды кажутся величественными и не приступними. В м’яких же вечерних сумерках эти каменные химеры особенно восхищают. То есть впечатление такое же восторженно-таинственное, как от египетских пирамид в Гизах, когда в невообразимой подсветке их контуры как бы виплывают из тьмы тысячелетий и голосом Левитана (но на чистейшем английском языке) нам сообщают, что «ничто не вечно под. луной, и лишь пирамиды стоят вечно!..» . Необычная легкость и свобода движений вдруг приходит сама собой при подъемах на грядовые вершины Каменных Могил и осмотре их фантастических форм…Древнегерманское название местности Герр означает по-видимому, «Страна Каменных могил»
(В.О.:автор СЛОВА шанує по українськи Геррос хрестовим поняттям Жир! Процитуймо дійсною Руською мовою СЛОВА сутність Рідних Герр-подвійних Горр–Гореви Ігоря:
„Уже бо, братіє, невеселая Година востала, уже ПУстині (Небилону!) силу прикрила. Востала Обида в силах Дажь-Божа Внука,–вступивши Дівою на землю Трояню,всплескала лебединими крили на Синім морі у Дону. Плещучи убудівши Жирні Времена...Печаль Жирна тече среді Землі Руськиї! Князі самі на себе крамолу ковають. А поганії самі з побідами нарищув-суте на Руськую землю, приємлючи дань!По Білявиці от двора”
погрузив Жир во дні Каяли, ріки Половецькія Руського Злата насипашав”–це Руські душі–Небесні гроші–ДухоНащади-Надбання наші теперішні...Від Світлого і Трисвітлого Сонця. Разом з тим, це ознака Жиру-Хреста і Покаяння ПоЛовецького, НижньоСвітнього, від лжі-логосу, а не від Гори. Руси вийшли з під вла ди БогоПоля жертовного Овена-агниця ще 368 року жертвою Старого Ярослова і пішли ризикува ти:“летая умом під облаки, сповиваючи Слави Оба Поли сєго Времені, рища в Тропу Трояню через Поля на Гори. Гори Горніх Республік!
Тут Німці і Венедиці, тут Греці і Морава поють славу Святославлю, кають князя Ігоря, іже погрузив Жир во Дні Каяли, ріки Половецькія, Руського Злата насипашав. Тут Ігор-князь висидів із Сідла Злата та в Сідло Косчієво. Смуток-туга бо градом забрали! І веселіє поникло!”)

с. 77:Сага о рейдготах в «триедином царстве» Русколани…«Сага о Гер вьор», или «Сага о Гейдреке», была причиной болем чем столетних ба талий между ученими…напоминает «ВК»…с.78:Узнаваемые места и наз вания в «Битве готов с гуннами»…Ангантюр является легендарным олице творением Константина Великого...Гльод–это Лициний, восточный импера тор, а «Битва готов с гуннами» исходит, безусловно, из битвы около Крисополя на Боспоре 323 г., в результате которой Константин стал единым правителем Востока и Запада, взойдя по трупах двадцяти пяти тисяч погибших.
с.81:Аланскими горами называлась в древности Приазовская возвышенность высотой до 324 м (г.Могила-Бельмак)…а Донецкий кряж (г.Мечетная,367 м)… согласно Птолемею называлась древними–Александровы Алтари (тобто Велесового сина Кісані Індри Вівтар-В.О.)…Ясские горы–это Аланские горы …Ясы=аланы…(за Ясами і їхніми горами є наша Яса, Ясна і Ясноград від 999)!
с.84:В союзе с гунами рейдготы создали у западного побережья Чудско-Псков ского озера государство Хунигард. А объединившись со славянами, они основали «страну городов» Гардарику…
с.86: Царьград – столица Рейдготаланда…Чтобы найти Рейдготаланд, пойдем по стопах гуннов, пришедших в Скифию, «следуя за ланью»…В строфе 82 перечисляются достопримечательности, которые можно было найти в Царской Скифии, именуемой «земля народа Готов»:Чаща знаменитая, названная Мюрквид, могилы священные на земле народа Готов, камень мастерски отделанный в поселениях на Днепре, укреплений половина, что Гейдреку принадлежали, вассалы и земли, и перстни блестящие…в песне об Атли (Аттиле) есть фрагмент аналогичный: сокровища несметные и поселения на Днепре, чаща знаменитая, что Мюрквидом зовется…
с.89:Позднее Ангантюр устроил веоликубю тризну погребальную в месте, названном Дампстадир в Аргейме; эту землю некоторые называют
областью Эрнар; в те времена столица Рейдготаланда находилась там, и правил он тризну, чтобы почтить пам'ять отца...
с. 90:место поселения Дампстадир явно располагалось на участке
Днепровских порогов…перед порогами, беспрепятственно связывающем Рейдготаланд со Скандинавией.
с. 92:именно здесь, при впадении реки Орели (Ернар) в Днепр (Ерак) распола галась столица Рейдготаланда. Впервые здесь был заложен город в УІІ в. до х.э. (се за д.38а є Індокиїв на Дніпрі–заснований за 1888 років до розп’яття Буса і синів 375 року–Початок Бусової Скутії. Далі цитуємо свій варіант реконструкції д.35а-с.229:«І то очеотець Ор одведе од Веж, де стади Сва і люди у Доне. Адже веде Овия по Далеж і рече тамо:Уздобимо Град. І то Голень буде…якова є Голова Степам і Лісам! І Кисько іде по Роще і се бо той веде Людь Сва Донія. Да не змішуйте со людьми Очеотця Ора, се той єсь Стараща!» Тим сам знаходимо Таргітая-Велеса, володаря Скутії та його сина Кіська-Кия-Олександра. Господаря Дебрі Кісаня-Рощі-Алтарів Приазовської височиниНебилону- В.О.).
Согласно Геродоту, в У веке до х.э. был основан царственный Гелон
«большой торговый город в земле будинов»…у всех их светлоголубые глаза и рыжие волосы…Среди лесной чащи находится огромное озеро (озеро Ленина-А.Ч.). (дивись куди впадає ріка Самара, яка тече через Новомосковськ, мимо СОБОРУ, оспіваного Олесем Гончарем. Його Автор-Погребняк від Самаї–В.О.).
Во ІІ-ІУ веках этот же город Гелон был известен под. именем «города Сар на реке Борисфен». Он был столицей Русколани, куда входили Голуньское (главное), Лебедийское и Воронежское княжества. И правил Русколанью король Антов Бус…известный скандинавам как «Степной король» Гейдрек.
…В книге Емельяна Прицака «Происхождение Руси. Древние скандинавские источники…» поднимается вопрос о месте гибели Гейдрека…«заплатили пошлину у воды  Графы за убийство Гейдрека на краю Гарвадских гор»…
с.94:Отождествляя Гарвадские Горы с Каменнными могилами следует подчеркнуть, что именно Западную и Восточную гряды Каменных Могил разделяет сухое русло ручья Бесташ (р. Графа), обозначенные в названии Гарвадских гор терміном гар. Сами гряды состоят из високих гранитных могил, отделяемых друг от друга проходами – «бродами» (термин «вад»).
И лишь в «Бояновой песне славену» находим интригующие строки о Траге дии на Гарвадских горах (Каменных могилах): Пам'ять Злогор волхвы про глотили. Одину пам'ять. Скифу–могильник:Золотым песком тризны усыпаны. (даємо свій переклад Боянового Гомону Щека, Бояна Солов’я-автора послання до Нового Ора, де немає Одина, а є Ор:Пам’яті ЗелоГорій–Волхви золоті// Орію новому пам'яті Скіфів гомін/ Золотиме Меч Кия Тризни Си пий!)

с.95: Антский король Гейдрек (Бус) и с ним 65 его приближеннях захоронены в каменных Могилах, о чем свидетельствует наскальная надпись на вершине мо гилы Острой, проявляющаяся лиш в лучах заходящего «каменно-могильного» солнца. Надпись-моление датировано месяцем маем 375 года…Разберемся с названими Государства Рейдготаланд и Русколань, управляемого антським ко ролем Гейдреком (Бусом) и состоящего из трех княжеств: Голунского, Воронеж ского, Лебедийского…ВКЗЗ (д.37а-В.О.) собщает, что о выступлении Остготов Гематореха и Отореха против государства Русколани. Остготы потерпели по ражение и «была удержана земля до Дона и по ту сторону Дона реки» (т.е. Воронежское и Лебедийское княжества)…
с.96:Появляется Германарих…рейдготы выдают за него замуж принцесу Суни льду…Сванхильду (лебедь)…Амазонка пренебрегла браком. Царь приказал привязать ее к диким коням и разорвать ее на части. Братья Сар и Хамдир, чтоби отомстить за смерть сестры, проткнули Германариху бок мечем. (ВКЗЗ-д.32а, дає іншу версію, підступним виявився Германаріх, а не Жаля, яку гот повредив. Тому й Руси пішли війною, виграли врешті, але програли свою Божу Ведичну еліту. Врешті виграють Землю Трояня біляСонця а не Сіріуса–В.О.)…Бус жестоко ошибся в остготах, отрекшихся от древних ведических богов и как раз накануне принявших християнство (перевод Библии вестготским епископом Ульфилом (311-383) выполнен в середине ІУ ст.). Амал Винитарий стал действовать решительнее и распял короля Божа с сыновьми его и сем десятью старейшинами...Этого положення не потерпел Баламбер, король гунов...подкравшись к реке Эрак (Днепр), пустил стрелу и, поразив Винитария в голову, убил его…
с. 97:когда на свадьбу Этцеля (Аттилы) съезжались гости из разных концов зе мли, и первыми в списке были отмечены русы. Причем они не индетифициру ются «с бойцами из Киевской земли» (Киев был основан в 430 году), которые упомянуты в конце списка за печенегами. За Русами на свадьбе Аттилы следует видеть потомков росоманов…живших в Русколани. То есть в одних источниках–это восточные Анты, в других рейготы, в третьих–росоманы или же Русы…которые отличались от германцев и духом, и телом…проясняется Грейд…древнерусского гридин–воин…убежище (працює гридниця Святосла ва Всеволодовича у СЛОВІ:„Тії бо два храбрая Святославлича:Ігор і Всево лод, уже Лжу убудили, которую то б’ючи усипив отець їх Святослав–Грозний, Великий, Кієвьский:грозою б’ючи, притрепетав своїми сильними по лками і харалужними мечами, наступив на Землю Половецькую, притоптав холми і яруги, взмутив ріки і озери, ізсушив потоки і болота. А поганого Кобяка із Лукуморя, од Желізних великих полків Половецьких, яко вихр виторгжев. І впадев ся Кобяк в граді Кієві, в гридниці Святославлій+за ВКЗЗ Київ заснований 363 року-В.О.».
с.98: Имя законного наследника Гейдрека (Буса) – Ангантюр…его внебрачный сын от Эвлисии Гльод и Баламбер…одно и тоже лицо. Гльод…тождественно слову боярышник…от боярин. Бои Яра.
с.99:Рейдготаланд-Голуньське княжество…И была знаменитая «Тропа
Трояня», соединившая три княжества и ведущая из столицы Рейдготаланда-Голуни (Сар-град) к Азовскому морю на юг, к нижнему Дону (юго-восток), т.е. к Лебедии, и на восток к Северскому Донцу и его притокам (Воронежское княжество)…(Дійсна Лебедія Слова–«стадо Лебедій»,тобто ста небесних Земель,є в НЕБИЛОНІ. Маємо її Хран, який береже казка «Гуси-Лебеді»-В.О.).


Свої Виснови
О.П. Черних провів величезну роботу щодо ідентифікації Русколані та її трьох царств. Але під впливом московських істориків, виправдовуючи по суті двоорлову Візантію, він не помічає імен керівників-вождів Руськолані, крижованих таки Германаріхом за д.32. Ось їх імена за СЛОВОМ:
1.             Гореватий–Хорив–(Воронежское княжество на Дону-Танаїсі). Столиця–СалТанів на ХІІ ст.
2.             Боян-Соловій у двох іпостасях,Щек 1, Лебедійське князівство-Небилон, Поленськ СЛОВА, «щекот славій успів»–Щек 2 від пташки Славка. Дві Щоки-Щеки працюють на Ліву і Праву Славу…
3.             Кий, Старий Владимер:„Того Старого Володимира, не Лжі, Біг йме, пригвоздити ко Горам Кіївським! Чого бо нині стали стязі Рюриковия, а друзії, -Давидовия!? Ано Роги носять їм-чоботи-хоботи! Гординя ВКЗЗ. Великий Київський князь ІУ ст., який здійснив Донський-Азовський-Русько лан ський Ісход Правих Русів на Дніпро – до впадінь-гирл Десни і Припяті.
4.             Гелон–Гридниця Святославля.
5.             Від вас давайте???



Тимофійович, Людмила, Скоровода, Сергій та Будимир-світлинить  - Знайшли Гроб Восподній – «Русе Боже Бусе»-11 12 12-7520- Сотворіння
Тут похований наш парламент - комент, який ставить все на свої місця і називає Речі своїми іменами!
Час ТриСвітла, Час Нової Землі!

 

.... про великий державний герб України

 

З великим інтересом познайомилися із публікацією газети «Столиця» щодо Великого Герба України ще в квітневому числі 16 за 2001 рік. З’ясував для себе, що маю власну думку на порушене надважливе питання і, як мені здається, готовий уточнити постановку задачі, в якій проглядаться вади і хиби розуміння сучасного Часо-Просторового моменту Рідної Землі, який трапляється раз на 21600 років. Саме стільки триває Свароже Коло у Правому русі, науковою основою якого є прецесія Земної Вісі. Саме такий період у 21600 років, а не загальноприйнятий нині Лівий Період близько 26 тисяч років обґрунтував академік Кулинкович, геофізик-кібернетик із світовим ім’ям. Він врахував переносний Рух Сонцесистеми, який здійснює Галактика-Берегиня. Саме такими Сварожими масштабами володіє як «Біблія» так і «Велесова книга», хронологію якої, 60 дат КиєРуської історії на глибину 22 тисячі років реалізовано у праці «Устань у Сварзі». Отже, Великий герб України проявляє нашу загадкову Країну на Великому Сварожому Колі. Саме такий підхід і дав врешті той результат, який майстерно виконала–реалізувала професійний художник Валентина Чорноморченко.

Пропозиція від Володимира Осипчука та Валентини Чорноморченко

Тут відразу слід сказати, топологічно ототожнююючи-здвоюючи релігію і науку, що прецесію Земної Вісі творять як Сонце так і Місяць і об’єктивно в заданому масштабі  Римування БогоПодій, переможцем завжди виходить Земля, із Земними Царем та Царицею, Чоловіком та Жінкою. У нас це закодовано в Трисуті, яка вже передбачає народження Божого Сина, Цар-Гори, Божим Батьком і Божою Матір’ю. Відповідну срібну вазу–таріль із Чернігівських скарбів додаю – малюнок 1
Бо до Чоловіка і Жінки, Короля і КороЛеви додаються 12 сузір’їв-Сварожичів від світу Прав, утіленнів Небесно–Земного Потойбічного Нічного Вогню, але не Звичайного Земного, як стверджує Галина Лозко – Кришталева гора є ціллю кожного із 12 Сварожичів, що має вміти перетворити Вогонь на Цілющу та Живлющу Воду. Справді літописне «Солнце–царь», сын Сварогов, еже есть Даждьбог, се бо муж силен» переказує відомий рядок «Велес–книги» (яку я пропоную розшифрувати як «ВолеСійна книга», книги–сіяча нашої 22-тисячолітньої ВолеВолі). Бо Дощечка 19 заповіту племені Русалів, а не Медів-бужан за Комнацьким стверджує таке щодо Сварожича-ДажБога, даючи одразу своє розуміння згадуваним вище чотирьом тваринам–сузір’ям – «І се прийде Муж сильний і розтроще того Змія на двоє і стане два. І розтрощить ще – і стане чотири. І сей Муж завопіє Богам про Допомогу. І ті прийдуть на комонях од Сварожа і того Змія уб’ють». У нашому випадку ми поділили-потрощили Світ лівих і правих, а далі знову треба їх надвоє розділити, на чоловічі і жіночі іпостасі, лівоправих і праволівих. Читач, власне, тепер може запропонувати своє Світовидне пояснення Чотирьох Сторін Видимого і Невидимого Світу. Але зрозуміло, що ми доросли не до боротьби Християнства-Дивознавства і скажімо Русо-Укрознавства, а до Усвідомлення Першовіри Купайлової, тобто до Шлюбу Сонця і Води, яка примиряє ПершоВогонь і ПершоВоду, народжуючи Першотвердь-ПершоЗемлю. І тоді Дажбог розіб’є Ложний Чотири світ! І таємниця Відтворення МироСвіту стає Дивом, витвореним сьогодні шістьмома добами–шістьма сузір’ями від Дідів (Рака) до Скороводи-ВодоЛія, наприклад. Оскільки згадуваний Змій карбує Світовий Вогонь, то впорядковуючи його по чотирьох сторонах світу і замиряючи із Чотирма іншими протилежностями від Води-Водана-Відня ми не тільки ще раз пояснюємо Восьмипромінну Українську Зірку-Зорю, але й пропонуємо християнам не демонструвати на своїх хрестах перевагу прямого хреста над косим. Це марна справа. Богочоловік і БогоЖінка Рівні між собою і тому слід усі промені виготовляти однаковими, як і пропонує наш зразок Великого Герба. На мові кольорів це означає замирення жовтосинього ПрапОра і жовтоблакитного, Білокитного ПрапОра
Симетрія. Рівновага. Спадкоємність. * Повнота. Цілісність. Нерозривність.
Отже, наша пропозиція, варіант Б, усвідомлюючи Прямий Криж, як Надгалактику–НадЧумаччя, а Косий Хрест, як Галактику, Чумацький Шлях у Великому Плані і в іншому плані, згадуваному нами, проголошує єдність Дня і Ночі, Чоловіка і Жінки, тобто царство гармонійного світу, тобто тіло людини стає рівновеликим Тілові–Храмові Всесвіту. Тим самим ідеологічна боротьба за першість у новому Всесвіті припиняється–переходить у внутрішні плани-органи. Це, мабуть, збігається із християнським Царством Божим, неозначеність якого ми нарешті уточнюємо: Арійське Царство Даж-Боже всередині нас! Тобто між язичництвом і християнством зникають всі протиріччя, язичництво–це землепоклонники в першу чергу, які вітають народження Нової Землі. Переродившись і відмовившись від старого тіла  (“О, не журися за Тіло” – Леся Українка) Землелюби перевозять з Києм-Перевізником свою незагублену душу з Лівого на Правий Берег Дніпра –Словутиця і навпаки. Кому, що потрібно. Це рівносильно зміні статі. Пшеничні та житні колоски карбують відповідно БілоБога та ЧорноБога, Хліб та Кров справжнього Христа, антського князя Божа, жертвою якого разом із синами та 70 старійшинами  досягнуто Великосвоєї мети-повернення не тільки Трипілля, культури Плодіння, матріархату і Невойовничих жінок, але усього Сварожого 12-дійного Трояно-Сварожого Кола. Але ж сучасність вимагає пари-патріархату і тому крила Матері Слави запрацюють саме з тим Чоловіком-Керівником при якому це герб стане прийнятим, стане  Священним на тисячоліття!  Ось в такому контексті було спільно знайдено Графічне рішення Великого Герба України. І відповідно знайдено Патерицю Києдія, Осороду-посеред Дніпра у Києві на Турухановому острові, де місцевість-місцевіть Довбичка береже пророцтво про Прихід Нової Доби. Цікаво, що цій думці відповідає сучасне українське прізвище – Довбиус!
Крім всього іншого, Великий Герб України – це велика драматична сцена  трагедії Розкрижування Трипілля і його Оживання. Біловолого, круторогого Трипілля-Турипілля! Коріння Матері-України повернуто його чесним нащадкам Нащада світу! З’являється СтовБур Людини, яка розквітає Кроною. Абсолют Побудовано!

Опис Великого Герба України за Володимиром Осипчуком та Валентиною Чорноморченко ще
до Шістнадцятої річниці Незалежності УкРаїни (надруковано в книзі «Устань у Сварзі»-с.362)

На відміну від інших блискучих рішень Осереддя Герба, звертаємо увагу читача на додаткову обвідну великохвильову ламану лінію Трисути, яка вигідно підкреслює округлу форму  Трисуття. Восьмикутна зірка, яка водночас є самостійним знаком-октаедром, виразно окреслює взаємодію-вияв Вогненного Хреста і Стародавнього Крижа-ХрисАнта-КрижАнта, який ненав’язливо зв’язує нас як із Русальною Чоловічою сучасністю, так і з трипільцями - материнської основи України. Об’єднання гострих і заокруглених форм додаткових малих восьми трисутностей-кутів, як чоловічих назовні і жіночих всередині, нагадує про світовий контекст Восьмизірки, у буддизмі, наприклад,  чи в нашому християнстві чи КиєвоЗаповітній Вірі-Вирію.
Додатково вимагає пояснення 12 малих трипроменів із горошинами чи виноградинками чи ягодами калини, що працює і карбує відому прикмету Плодючості Української Землі – це Карб оживання ПершоДуш СловУтніх у Кроні Видющого Дерева. Врешті решт ми маємо графічне осмислення-виявлення Чоловічого і Жіночого Нащад, тобто ВиЯв Українського Абсолюту-БусоЛету!  Інші чотири триєдиності із 12 променів без плодів карбують і створюють, стверджують думку про майбутній ріст тіла Українського МислеДрева – у Кореневу глиб!
Усе серцевинне зображення об’єднане Колом–виявом небесного Сварога і 12 Первоправих Сонячних Сварожичів та 12 творців попереднього ТварДії, яке вже перейшло у Місячну Дію Молодика. Разом це собою являє нову цілісність Української Держави у Стані Вибуху самосвідомості! Навіть сьогоднішня кількість 26 областей України якраз вистачає на Два Кола. Київське і СічеСлавське!
Подвійні колоски жита і пшениці  карбують хліб насущний і надсущний від ДажБога для Дажбожих онуків. Крім того Серединне Коло із малими Трисутностями карбує-крижує зверху Покрову-ПоКорову як Білої Божої Матері Ясни так і  Красної Діви КуЯвії-Марії знизу. Насамкінець слід нагадати, що загальне зображення герба виявляє живу присутність як Божого Птаха, Чорно-Білої Ластівки так і очищене тіло Білого Вола . Природна  Пташиність робить зображення герба легким і летючим. Віншує Великий Герб України назва Оживаючої ВеликоВічної Держави – Україна, де шрифт має вигляд сучасної кирилиці,  а кольорова основа може мати вигляд жовто-синього прапора Божої України.

Велике Світле Сонце Пятого Дня Велеса і Велике ТриСвітле Сонце Ночі Шостого Дня творення Людини
Шановні автори, професор Галина Лозко, письменник Сергій Плачинда та видавець, автор задуму обговорення Герба Великої Трисути, Сергій Данилов, представили дуже багатий матеріал в межах якого намагатимусь дослідити достоїнства і прорахунки трьох відомих мені  пропозицій – урядової та альтернативної від «Столиці», а також знаного багатьма  вишуканого вигляду Великого Герба України розробленого Василем Кричевським в часи УНР (мл.12, [296, с.29}, де Мала ТриСута представлена у віночку із 14 стилізованих квіток. На мій погляд в Трисуті від Василя Кричевського, закодовано сутність Десятинної Богородиці, першої Киїівської Софії, але це вимагає додаткового викладу. Так чи інакше, але Велика Три–Сута Василя Кричевського із Дев’ятьма білими каменями-порогами вражає фантастичними можливостями графіки. Власне вираженням програми переходу до Тридесятого Світу Трипілля. Його ж карбує Римська Десятка – Х, вона ж Андріївський Хрест, Косий, Космічний. Але це знову окрема розмова в межах 12  зодіакальних–живодійних сузірїв – (Живодьби за ВКЗЗ д.37а) та сутності Прямого Трипільського Крижу.
Три Совісти ТриСвітлої Людини-Чоловіка
Відразу скажу, що Сонячна пропозиція згаданих вище трьох авторів не враховує реальної наявності Нового Чоловічого Сонця, Сонце-Царя від Доби Русалів, Дня Перуна, а не від християнських ДвоРиб Ночі ДаВидової, 40-тисячолітньої давності, тобто плутає поняття Нічного і Денного Сонця на всіх рівнях. В СЛОВІ це має відповідну назву ТриСвітлого і Світлого Сонця. Адже і в добовому ритмі  СонЦе ( Сон Цей)  діє на кожну людину щоночі через Сон–це ж ім’я Чоловічої Совісті Сонцепоклонників, яке приходить–вертається при усвідомленні Сумління–Дитинної Совісті Земле-Поклонників,– протягом часу спання–природного стану медитації. В річному ритмі теж є подвійне розуміння подій Літо-Зима, а в Божественному 22-тисячолітньому ритмі Сварога, Божого Діда це вже проявляється щастям і нещастям, злощастям і доброщастям народів і племен. Ця Велика, Божественна  Роздвоєність нашої жертовної доби РізДва-РодЗдва, ДважБога Сонячного, в якій розіп’ятими виявилися всі природні Тонкі Божі Світи, який далі називатимемо Божим ТонкоВидом, зокрема проявляється в Апокаліпсисі, де діють 24 старці – «24 старці попадали перед Агнцем–Об’яв. 5.8». Чому 24, а не 12? Тому що є 12 Богосузір’їв Сонячної ЖивоДії і 12 Богосузір’їв Місячного Зодіаку, які зберігають память про попереднє Свароже Коло та його Великий Жіночий Триглав Любові – Жаля, Горинь, Карна (д.25). Це ті самі відомі всім зодіакальні Богосузір’я, але Рух по їхньому Колу може бути ВеликоДнім, а може бути Велико-Нічним. Правим або Лівим, Шуєславним. Відповідно, Поляки, наприклад, чесно називають свій Великдень–ВольНочь. Велика Ніч. Графічний образ Великого Герба України неминуче має бути в контексті світової мітології, яка, в свою чергу, має відбивати Сутність Світобудови і не заперечувати сучасне наукове уявлення Мета–Всесвіту. Отже, саме в такому масштабі і контексті астральних ДивоБогоподій нам потрібно знайти простий раціональний  графічний розв’язок. Карб Герба – це карб ГероБога! З Гербарію рослин, Живопарку тварин, Пантеону Людей-Героїв-ГорДіїв та Словника ключових слів. Хоча ГероБог–це, мо’, й ЖироБог. А нам потрібен ГороДій! Обидва варіанти Валентини Чорноморченко мають число 24 виражене 8-ма Малими Трисутностями Восьмикутної Зірки Нижньої України, як Знаку Господині! Вони є на подолі Оранти в Софії київській. За ними бачимо поєднання чотирьох Дажбожих сил Руси-України та Чотирьох Золотих Сил Великого Триглава–Сварога, Перуна і СвітлоВидія від Дажбога. Обидва зображення поєднують День і Ніч, але варіант Б свідчить, на противагу варіанту А, про Перемогу Дня над Ніччю! Або, вірніше, їх довгожадану Рівновагу в Золоту Добу Праведного Водолія.
Отже, ми пропонуємо Вічне Свароже-СівоРодне Коло, відновлене нами згідно пророцтв ВКЗЗ (д. 9а, 19, 36а). Зокрема дощечка 17а, де, відповідно, мовиться про Два Кола. Одне від Слав’ян на Півдні – особи Славеня, а Друге від Сківа у Сіверії-Скиверії-Сквирі. Звідси ж – від наЯвності двох Кіл Живодьби Живої Доби, від його Золотих і Сріберних Кіл (д.37а) йде і проблема МежиДії між Ними, адже кожне Коло налічує своїх 12 Родів і Особу–Осереддя із буйним Оселедцем–Осередцем на Голові! І не забудьмо про головне, – що це за Старці? Це Старащі ВКЗЗ!  Маємо доказ їхнього достовірного побутування на початок Нашої Доби – і початку фальсифікації нашої праісторії Візантією!

Розгляд Урядової пропозиції, прийнятою врешті Урядом Юлі Тимошенко…

Урядова неоднозначна пропозиція карбує в собі аж три (!) прикмети Великого Сварожого Кола–Три зодіакальних-живодійних сузір’я–Лева, Лівого Водолія–Перуна–(Козака-Козерога), вони якраз знаходяться майже навпроти одного на небі, та Тура-Тельця, представленого Трисутою. Тут нам слід ввести до розмови останню публікацію Олега Зуєва, де він розшифровує Трисуту, як сузір’я Оріона–Трипільської Діви, вона нині Плуг,[303], яка є чаcтинним ключем до Богосузір’я Тура-Тельця. Але це Малий Герб Украни!..Невистачає тільки четвертого сузір’я–Скорпіона-Громовика, яке має замінити зображення Кетяга Калини. Але ж Трипілля–це Минуле, а Україна–це Велике Майбутнє!
Ця четвірка є кінцями Карбу Хреста, яким керують відповідно чотири євангелісти і з якими змагаються за справжність Чотири Князі СЛОВА! Тобто і до сьогодні змагаються не на життя а на смерть на наше Май-Буття Буй-Тур-Всеволод і Лука -Телець, Ігор–Водолій і Матвій, Марко–Лев і Володимир Ігоревич, який одружився на половчанці–поЛевчанці Свободі, та загиблий в ратній битві 1185 року князь Святослав Рильський-Скорпіон-апостол Іван. Звичайно ми маємо знати, що Лев представляє Небесну Енергію не тільки Правобережжя України, Львівщину, але він є також карбом Єгипту і відповідно євреїв, які заволоділи Світлом Єгипту. Це Світло має своє ім’я – Ієгова. А на українському грунті за Словарем Бориса Грінченка та Велес-книгою може прочитуватися як Гов’єдо – великий, рогатий скот (бики) або просто лайливе слово Говедо! [146, т.1, с.296]. В казках цьому відповідає Баба Яга!
Це відомий знак Вогню, що діалектично змагається з Водою-ВозоДухом Водолія і в кінці кінців від Змагань Води і Вогню утворюється Нова Земна Твердь, говорячи сучасною мовою відбувається реікарнація планети Земля в абсолютних геомасштабах. До цього людство підійшло впритул. Варто глянути ж на дванадцять сузір’їв, де Лев і Водолій - протилежні Одне Одному!
Останні дослідження ВКЗЗ показують, що ми на хвилях Сходу і за прикладом Заходу, встигаємо із наступом Правої Доби Водолія 2012 року. 176 років дає нам саме життя Буса-Божа народженого фізично весною 2010 року. Руська Доба або Троянська або Русальна Наша Доба почалася ще з народження Божа. 210 + 1800=2010 рік. Попередня ж тривала строго 1800 років від народження Ора Велеса 1432 року до х.е. і закінчилася розп’яттям Живого Бога – Антського князя Божа 21 березня 368 року. Ім’я ж нового Кия, карбу Русальної Доби – Гординя! (д.6, д.7, д.7е).  Отже, в  такий спосіб ми виявляємо приховану досі боротьбу між Правими у Світі Прав (Чотири князі СЛОВА) і Лівими світу Нав, шуєслівним, Лівим світом чотирьох християнських  євангелістів. Світ Нав сховався в сучасну вироджену Науку - велике і руйнівне Зло-НавУку! З різким вираженим лівим ухилом людської діяльності, прониканням назад, а не вперед, тобто з розкрученням-закрученням Сварожого Кола штучним, неприродним чином. Коли перевернутий ДажБог давить нас же ложним Давидом! В цій боротьбі  Слов’янський Світ Прав безпосередньо нині відсутній! Нам потрібно мати тЯму іти не до Ями, а до Гори і його ГороДія! Цар-Гори!   Русько-Українські князі вже тисячу років даремно поспішають прискорити Час-його ритми вироблялися мільйони років і Людина не в змозі зробити йому підміну-вона зрушує гармоніки і повертається назад - Майбутнє віддаляється! Сучасність стає катастрофічною. Але ми пропонуємо небесну програму стабільності двополюсного світу нині, знакового 2012 року– це й буде виражати віднайдений нами Великий Герб України. Тут ми виходимо на загальна проблему порятування планетарної Багатолюдності-БагатоЗемності! До того ж у зображенні Козака є спроба перехоплення ініціативи Хозарами, які імітують Козарів-Козаків Конституції Пилипа Орлика і які звичайно знають за Світлом Єгипту, про зоряну природу Козаків, сузір’я Козерога та його Кожум’яків, яке захищає підступи до духу Водолія зліва. Застереженням проти цього має бути провидницький геній Шевченка, який у містерії «Великий льох» прорік, причому  по-російськи - «Идет черт через мост, а Коза по Воде, быть беде, быть беде…». Правий Світ ДажБожих сил, виражений автором СЛОВА чотирма богосузір’ями – Діва (Панна), Див (Риби-Русалії-Шолом’янем), Стрілець (Господар-Господин), Близнята (Брама-Комоні-Коні Пекторалі). Ось таке маємо оригінальне КиєвоРуське міфологічне Древо із ГорДинею на Чолі. Диво-Чоловим. Чоло-М’я-Нем! Великий наш Сучаснику! Крім 4 князів та їх згаданих богосузір’їв ще ж є Дідівський ЧотириСвіт Купайла! Автор Слова ще додає до 12-главого канону чотири річки. Притоки Дніпра-Словутиця, це-Сула, Стугна, Рось, Канина (Десна) на чолі із ЧотириСвітом Дідів Пектуральних. Хай нас вибачає читач, але автори  усвідомлюють Великий Герб, як синтез духовних речей, що лаконічно виражають глибинну історію думки, дії і чину! Повертаємо невірний вислів князя Святослава: Іду на Ви! Вірний: Іду на Нави!
Інваріант Світовоі Божественної історії
Згадана Вище Четвірка є суть  Інваріант Світовоі історії.  Єгипетський сфінкс на Неї  закодований – він має туловище Тура, лапи Лева, Голову Діви і Крила Орла. Чотири Богосузір’я з Левом на чолі є героями Об’явлення Івана Богослова–4.6-7-«6 І перед престолом  – як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу  й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду  і ззаду.7 перша тварина подібна до Лева, а друга тварина подібна до Теляти, а третя тварина мала лице, як людина (Ігор-Матвій –В.О.), а четверта тварина подібна до Орла, що летить.8 І ті чотири тварині – кожна з них має по шість крил»… Цю шістку ми розуміємо як форму зберігання пам’яті  попереднього здвоєного Триглава. Кожна Доба має свою Шістку. 12 Діб відповідно карбуються числом 72. Принагідно зауважимо що КриштаЛева Гора , згадана Галиною Лозко і КриштаЛеве море Апокаліпсису як і криштаЛеві труни українських казок то все карби Розуміння Часу, як ВодоВогню–Вищої Матерії. Тільки казкову Кришталеву Труну автор Апокаліпсису топологічно замінив на Куба, символа мудрості. Звідси Кубань, ГеКуба, дружина Пріама, останнього троянського царя Доби Тура-Тельця, тобто Доби Трипілля-Турипілля. Ясно, що євреї, ревні охоронці загиблих цивілізацій,  перекодували Пріама у своє свято–Пурім. Шість граней Куба чи КриштаЛевої Труни-Туруни карбують шість днів Творення Нового Світу Двома протилежними Триєдиностями. Вони зокрема добре проглядаються в публікації «Столиці» на світлині зліва внизу двома трикутниками. Той ДажБог, як його називають автори,  топологічно насправді є Деметрою (Дій Ми Три) чи МіТрою, Потойбічним ТриСвітлим СонЦем із 18 променями. Але ще є Світле Сонце, яке слід вірно ототожнити. Поки що додаю Карб Деметри із 18-ма кубками для обговорення проникливим читачем. Це золоте намисто зберігається в київському Музеї коштовностей… «Апокаліпсис» Тарас Шевченко назвав ГаЛиматьєю,–але що робити мусимо тепер розібратися не розбратаючись відповідно із Галичиною-Галіцією, Галілеєю та Галицею СЛОВА. Сутність цих речей одна й та ж – Божество Желя-Жаля, яке карбує український Жаль!

 

.... про символізм культури Трипілля

 
Зображення за оригіналом від Вікентія Хвойка

 

1 - Горішня ВзаємоДія Предків - Великого Батька і Великої Матері
2 -  Образ Великого Серця Вічного ЯроСлава-Старгітая:
Сердечна Любов Батька-Матері. Русе Боже Бусе. Права та Прав.
По Крова. Великий Жіночий Триглав:Карна-Горинь-Жаля та її Чоловік–Кроворіг. Цар-Ріка, Рай-Ріка: Ясна Галактика. Арпокосай-Щек.
Дві Блискучі Колії Великого Розвитку–999 є обертів навколо Ядра Ясни!
3 – ПершоГора - Липокосай-Рибокосай-СемиПутивль.Першоцивілізація Троянців! Цар–Гора. Горив-Хорив
4 - Київська Гора – Новий Вирій ІндоКиїва. Велика Гора. Осередце середини Братини–Оріяна у Київі. Індокиїв-Праве Середце! Яв!
5 - Цар-Сонце. КолоКосай. Кісаня-Кисень.
Трисвітле Сонце на Ясній Стезі. Права, Ява, Нава…

 

 

Перевернуте положення Машини Часу – Теперішній Таємний Стан!
Місяць М і с і я ц ь Мисліяць-Месія – Дія ПрасЧурів. Мала УкрайІна

1 - Сонячне Око Батька. Солонце!

2 - Сонячне Око Матері Жаля! Жаличина!

3 - Місіяць

4 - Земля-Язичниця, яка береже 108 Народів-Язиків – глибше – Серця Народів!

5 - Долішня ВзаємоДія Пращурів.
Коромисло = Хором мислимо!

 

 

 

вверх